Про те, як у Росії ставляться до «коаліційних» колотнеч, які відбуваються в Україні, в інтерв’ю з членом Наукової ради Московського центру Карнегі Лілією ШЕВЦОВОЮ.
— Як ви сприйняли розвал «помаранчевої» коаліції? Які коментарі з цього приводу звучать у Росії?
— Усе залежить від того, про яку сторону, про яку політичну еліту йдеться. Якщо говорити про офіційну реакцію, то зрозуміло, що розвал «помаранчевої» коаліції сприймається уїдливо, а серед деяких спостерігачів навіть із захопленням. Якщо ж йдеться про ліберальну меншину, то вона спостерігає за останніми подіями в Україні не лише з цікавістю, але й з деякими побоюваннями, деяким песимізмом і навіть із деяким сумом. Я принаймні, серед своїх знайомих не знаходжу людей, які б вітали факт повернення уряду під керівництвом Віктора Януковича. Але в той же час у нас немає тотального песимізму щодо українських подій, оскільки ми розуміємо, що з тієї ситуації, в якій ми перебували всі разом у своєму минулому, виходити дуже складно.
— Поки що офіційна Москва ніяк не реагує. Мабуть, дає про себе знати гірке минуле, коли одного кандидата на посаду Президента декілька разів незаслужено привітати...
— Важко сказати. Але є реакція офіційних кремлівських каналів, які висловлюють думки, так би мовити, придворної пропаганди. Якщо В. Янукович дійсно стане прем’єром, то на перших порах Москва зрадіє, маючи начебто свою за кров’ю людину. А коли почнеться конкретна політика, тоді ми подивимося, які інтереси відстоюватиме український уряд. Я гадаю, що Москва ще зможе пересвідчитися в жорсткій лінії цього політика та його непоступливості.
— Чи потрібно чекати, що новий «антикризовий» формат коаліції поліпшить українсько-російські відносини?
— Я уважно стежу за виступами В. Януковича, які публікуються в російській пресі. У мене тверде переконання, що яким би не був новий український уряд, він буде проукраїнським. На мою думку, хто б не був в Україні в парламенті, уряді, він буде «постпомаранчевим». І не важливо, якою буде влада (помаранчевою чи псевдопомаранчевою), вона функціонуватиме в постпомаранчевому кліматі. Отже, вона має зробити висновки з усіх тих помилок і провалів, які призвели до внутрішньопомаранчевого протистояння. Отже, нова влада двічі дивитиметься собі на руки і на руки навколишніх людей. Отже, вона ніколи не робитиме подібних помилок, вона вчитиметься і вона вчиться. Нова влада намагатиметься балансувати і реалізовувати помірний курс між Заходом і Росією. В. Янукович буде змушений діяти в постпомаранчевому кліматі. Отже — йти і на Захід, і товаришувати з Росією.
Можливо, В. Янукович був більш проросійським. Але після всіх тих подій, які сталися в Україні, він чітко заявив: ми чітко зробили свій вибір, Україна — європейська країна. Партія регіонів також критикувала останні газові домовленості України з Росією. Україна буде змушена торгувати з Європою і розглядати варіанти зближення з Європою з цілого ряду пунктів. Тому я гадаю, що українські політики, які через свій радикалізм раніше були змушені стояти на різних флангах, зближуватимуться в своїх позиціях. Деякі наші спостерігачі намагаються представити Україну як розколоту країну, яка ледве утримується від розпаду. Цього не відбувається в Україні.
— Деякі російські офіційні особи натякають Україні, що розвиток відносин з Росією можливий лише у випадкові, коли в стратегічному плані Київ відмовиться від наміру вступити до НАТО...
— Ну й що? Якщо Україна навіть вступить до НАТО, як вступила Польща і країни Балтії, все одно ми нікуди не дiнемося, будемо жити в одній географічній площині. У нас будуть нормальні стосунки, незважаючи на якесь надування щік на перших порах. Трагедії не станеться!
