За стратегічні бомбардувальники Росія має зменшити газовий борг на загальну суму $275 млн. На цьому в історії про авіаційно-газову оборудку можна було б ставити крапку. Якби раптом не з’ясувалося, що в самому Києві й досі не знають, хто саме виграв від цієї операції.
На засіданні Ради національної безпеки та оборони, де минулого тижня обговорювалась ситуація в паливно-енергетичному комплексі країни, покритикували роботу акціонерної компанії «Нафтогаз України». Нині, як виявляється, треба розібратися, хто є реальним боржником тих $275 млн., «і на кого їх розписати». Це є досить прозорим натяком, що «Нафтогаз України» має розпрощатися з надією покрити борги саме своєї компанії за рахунок літаків. Не виключено, що надалі компанії буде досить непросто реалізувати воєнно-газовий бартер також і з іншим енергокредитором — Туркменістаном. Минулого року було напрацьовано перелік військової продукції, що через компанію «Укрспецекспорт» мала бути передана Туркменістанові. Проте надалі «Нафтогаз України» навряд чи вже буде головним лобістом цієї справи.
P.S. Рішення щодо передачі стратегічних бомбардувальників у рахунок погашення Україною боргу перед Росією за газ було ухвалено 9 жовтня 1999 року в Ялті під час засідання змішаної українсько-російської комісії. Україні утримання одного бомбардувальника обходилося в $1,5 млн. на рік. Бомбардувальник Ту-160 призначено для поразки ядерною та звичайною зброєю об’єктів у віддалених географічних районах і в глибокому тилу континентальних театрів військових дій. Ту-160 має на озброєнні стратегічні крилаті й аеробалістичні гіперзвукові ракети, може нести й до 40 тис. кг звичайних бомб.
Заступник головного інженера з озброєння ВПС Росії Володимир Германович в інтерв’ю журналістам на аеродромі «Прилуки» зазначив, що літаки, передані Україною — в хорошому стані. «Це — не дрова, хоча, звичайно, потрібні були зусилля, щоб привести їх у льотний стан, оскільки машини довго не літали», — сказав він.
