Недавня згода Німеччини збудувати газопровід по дну Балтійського моря з Росії, оминувши країни Балтії та Польщу, викликала обурення в Литві. Прийнятний для Литви план «янтарного шляху» — простягнути газопровід через Латвію, Литву, Польщу й Німеччину — був Росією відкинутий. Втративши таким чином можливість контролювати транзит російського газу, Литва, яка майже стовідсотково забезпечується російськими енергоресурсами, стає уразливою.
Міністр господарства Литви Кястутіс Даукшис заявив кореспонденту «Дня»: «Домовленість з цього питання Росії з Німеччиною зменшить енергетичну безпеку Литви. Вищезазначений проект потрібно оцінювати як проект, згідно з яким Москва та Берлін свої інтереси ставлять вище за інтереси менших сусідів. Однак маленька Литва не могла ніяк впливати на домовленість великих держав». Ідейний лідер литовських правих політичних сил, перший президент країни Вітаутас Ландсбергіс висловив обурення з приводу вищезазначеної угоди: «Цей новий німецько-російський альянс, який іменують міжнародним терміном «енергетичний альянс» є планом зміни політичної карти Європи. Нажаль, Європа готова його фінансувати. Росія здійснює свій план, згідно з яким вона збирається формувати міжнародну політику, використовуючи чинник володіння джерелами енергії». В. Ландсбергіс не приховував свого ставлення до керівника Німеччини, заявивши, що підписання такого договору «є останньою бажаною картою пана Шредера, врученою йому його політичним другом напередодні виборів до парламенту Німеччини».
Тим часом прем’єр-міністр Литви Альгірдас Бразаускас трохи пом’якшив заяви міністра господарства й першого президента країни, заявивши, що йдеться про домовленості двох держав і Литва не повинна в цi справи втручатися. Німецько- російська угода, однак, викликає побоювання не лише у політиків, а й у екологів, які вважають, що проведення газопроводу по дну Балтійського моря створить загрозу довкiллю, особливо якщо буде зачеплено хімічну зброю, що півсторіччя лежить на дні. «Якщо газопровід пройде через захоронення хімічної зброї, то, безсумнівно, це небезпечно. Крім того, ці бомби, які росіяни в роки Другої світової війни кидали з дрейфуючої баржі, розкидані по дуже великій площі, й ніхто не може сказати, в якому точно місці вони є. Я боюся, що їм не вдасться обійти хімічну зброю і тому будь-які роботи в Балтійському морі небезпечні», — сказав директор Центру морських досліджень литовського міністерства довкiлля Альгірдас Станкявичус.
Угоду Росії й Німеччини щодо газопроводу різко розкритикував і президент Польщі Олександр Квасневський. Німецькі ЗМІ повідомили, що німецькі енергокомпанії «Eon Ruhrgas» і «Wintershall» погодилися реалізувати проект у співпраці з російським газовим гігантом «Газпромом». У рамках цього проекту, що оцінюється в 4 млрд. євро, до 2010 року планується провести трубопровід від Санкт- Петербурга до Грейсфальда. Хоча від планів проведення трубопроводу Німеччина може відмовитися, якщо після виборів 18 вересня новим федеральним канцлером Німеччини стане кандидат від християнських демократів Ангела Меркель. Вона критикує тісні стосунки Шредера й Москви, стверджуючи, що вони шкодять союзникам на Сході, і передусім Польщі.
Раніше Єврокомісія вітала проект створення Північно-Європейського газопроводу (ПЄГ), про що заявив представник Єврокомісії Руперт Крітмайєр. «Єврокомісія висловлює підтримку будь-якому проекту, який буде забезпечувати газом країни ЄС, — підкреслив Крітмайєр, — а Росія є головним постачальником газу на європейський ринок». Правда, представники Єврокомісії звернулися до учасників цього проекту з рекомендацією не використати його в політичних цілях. Поки дуже схоже, що «реанімація» розмов про газопровід пов’язана якраз iз політичними інтересами.
