Схоже, Франція всерйоз хоче підвищити свій вплив у регіоні Центральної Азії та зробити Казахстан своїм стратегічним союзником. І одним із кроків у цьому напрямі варто розглядати вчорашній одноденний візит французького президента Ніколя Саркозі до Казахстану, який є не лише найбільшою країною в цьому регіоні, але й найвпливовішою та стабільною.
Про серйозність намірів Парижа свідчить сам факт створення комісії «Саркозі — Назарбаєв» для регулярних контактів, а також підписання дюжини угод між французькими і казахськими компаніями. У рамках держвізиту Ніколя Саркозі до Казахстану були завізовані міжурядові договори: про транзит військового майна та персоналу через територію Казахстану, про співробітництво в сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях. Вражають і розміри контрактів, що наводить Agence France-Presse. Зокрема, від 1,5 до 2 млрд. євро планується виділити на створення французького консорціуму на чолі з Spie Capag для будівництва нафтопроводу, за допомогою якого постачатиметься нафта з Кашагана до Каспійського моря. «Це стратегічний проект, що забезпечує безпеку наших поставок нафти, оскільки цей нафтопровід дозволяє постачати казахське «чорне» золото оминаючи російську територію», — цитує Agence France-Presse представника Єлисейського палацу.
У рамках співробітництва в космічній сфері EADS Astrium поставить Казахстану два супутники спостереження за Землею на суму 230 млрд. євро. Інша відома компанія Thalеs підписала контракт на поставку 4500 радіостанцій для казахської армії в рамках першого пілотного контракту на суму 100 млн. євро. Загалом ця французька компанія сподівається поставити до Казахстану радіокомунікаційного обладнання на суму 2 млрд. євро. «Це дуже вагоме проникнення на ринок, монополізований росіянами», — повідомляє Agence France-Presse.
Саркозі підтримав ініціативу Казахстану провести в Астані саміт ОБСЄ 2010 року, пообіцявши особисто брати участь у ньому. Президент Франції заявив, що його країна відводить велику роль Казахстану в урегулюванні конфліктів на Кавказі, боротьбі з нетерпимістю та екстремізмом.
КОМЕНТАР
Досим САТПАЄВ, директор казахстанської Групи оцінки ризиків:
— Із усіх країн Центральної Азії Франція має досить серйозні економічні інтереси саме в Казахстані. Тут працюють великі французькі компанії, починаючи з нафтогазової Total, що одна з найперших прийшла до Казахстану ще в 90-х роках. Також можна відзначити співробітництво обох країн в урановидобувній сфері, що є для Казахстану однією зі стратегічних. Цього року Казахстан вийшов на перше місце у світі з видобування урану. Тому великим кроком у розвитку співробітництва між обома країнами є підписання в Астані угоди між французькою компанією AREVA/COGEMA і нацкомпанією «Казатомпром» з організації виробництва паливних збірок у Казахстані та збільшення об’ємів видобування урану.
З іншого боку, відносини Казахстану з Францією не є стратегічними. Як, наприклад, відносини Казахстану з Китаєм або з Росією. Враховуючи те, що французи намагаються в Казахстані збільшити свій економічний вплив, то візит Саркозі до Астани я розглядаю лише як спробу лобіювати інтереси французьких компаній. Я маю сумніви в можливості розвитку між обома країнами якихсь глибоких відносин у політичній, або військовій сферах.
До речі, щодо свого впливу в центральноазіатському регіоні Франція сильно поступається не лише Росії, Китаю та США, але й своєму сусіду — Німеччині. Свого часу саме Німеччина запропонувала ЄС прийняти так звану центральноазіатську стратегію щодо взаємовідносин із цим регіоном. У Франції інші пріоритети, і Центральна Азія ніколи не входила в сферу її підвищеної уваги.
Я вважаю, що й зараз не йдеться про те, що Франція вже розглядає Центральну Азію як стратегічний регіон, де наявні її інтереси в усіх сферах. По-перше, візит Саркозі є одноденним, що також із погляду дипломатії є показником. Він приїхав сюди, по суті, для того, щоб бути присутнім на підписанні угод між компаніями Франції та Казахстану. Це не свідчить про те, що вже завтра французько-казахстанська взаємодія вийде на більш високий рівень.
Казахстан зацікавлений залучити бізнес не лише у сфери, пов’язані з видобуванням сировини. Враховуючи те, що Франція є однією з космічних держав, звичайно, Астана зацікавлена в залученні французьких технологій у цю сферу. У нас уже був один нехороший прецедент співробітництва з Росією в космічній сфері. Йдеться про випадок, коли перший наш супутник «КазСАт», побудований у Росії, на жаль, швидко поламався і перетворився в космічне сміття. Зрозуміло, що в таких умовах Казахстан шукає інші, якісніші альтернативи.
Казахстан, йдучи на поглиблення співробітництва з Францією, не озирається на думку своїх сусідів. Це пояснюється тим, що казахська зовнішня політика влаштовує практично всіх: і Росію, і Китай. Тому я не вважаю, що візит Саркозі викличе в Росії якесь роздратування. Тим більше, що до Казахстану дуже часто приїжджають представники інших держав, які з Росією конфліктніша взаємодія. Наприклад, свого часу сюди приїжджали Саакашвілі та Ющенко. У Казахстані часто бувають різні американські делегації. Навряд чи Росія розглядає Францію як серйозного конкурента в Центральній Азії.