Цей блок — умовна його назва «Єдність» — спостерігачі пов’язують із
прізвищем московського мера Юрія Лужкова. Хоча сам Лужков ніяк не визнав
своєї причетності до блоку, журналісти запевняють, що усі наміри щодо його
створення узгоджуються з мером, а наступного року, московський градоначальник
офіційно оголосить про свою причетність до блоку «Єдність» і шефство над
ним.
Парламентські вибори є лиш однією з цілей нового об’єднання — і не головною,
хоча Олександр Руцькой уже встиг наголосити, що об’єднання складе гідну
конкуренцію КПРФ та ще не створеному, однак цілком реальному передвиборному
блоку, який складається навколо красноярського губернатора генерала Олександра
Лебедя. Головною метою є, звичайно, перемога Лужкова на президентських
виборах.
Не менш цікавим, аніж сама інформація, є факт її оприлюднення. Про президентські
амбіції Лужкова говорили вже давно, хоча сам мер постійно спростовував
це та запевняв, що бажає залишитися «на Москві». Однак тепер великі тексти
про лужковські наміри з’явилися на шпальтах відразу кількох російських
газет — серед них такі впливові, як «Известия» та «Комерсантъ-дейли». Пояснити
все це можна по-різному. З одного боку, опоненти Лужкова з числа «олігархів»,
які контролюють російську пресу, можуть намагатися скомпрометувати мера
в очах президента Єльцина — а тут немає кращого засобу, ніж довести главі
держави, що хтось посягає на його місце. Причини такої компрометації також
зрозумілі. Останнім часом все більше говорять, що прем’єр Сергій Кирієнко
за час свого перебування на цій високій посаді «не відбувся» і варто його
замінити кимось впливовішим. Лужкову, за чутками, вже навіть робили пропозицію
обійняти прем’єрську посаду. І з цього погляду написати, що Лужков збирається
у президенти — значить, поставити крапку на планах його призначення прем’єром.
Але варта уваги і інша версія подій: Лужков, який розуміє, що нинішня політична
та економічна ситуація в Росії є досить складною і може привести до дострокових
президентських виборів, вирішив не гаяти часу й нагадати про себе як про
реального претендента на владу. Найцікавіше навіть не те, що обидві ці
версії мають право на існування, а те, що плани опонентів Лужкова і самого
московського мера можуть здійснюватися, так би мовити, паралельно.
Москва
