Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Людських ксерокопій не буде, вважають генетики

13 лютого, 2001 - 00:00

Останнім часом вважалося, що зовнішність, характер і здібності людини визначаються мало не повністю її генами. Американський вчений Крег Вентер повідомив у неділю, що насправді в людини генів не набагато більше, ніж у звичайнісінької польової миші. Отже, в генетиці людини немає нічого фіксованого. Гени тісно взаємодіють один з одним — інформація немов «поділена» між ними.

Така невелика кількість генів означає в біології людини велику залежність від характеру зовнішнього середовища. «Ксерокопіювати людей неможливо. Звичайно, можна створити людину, яка зовні буде схожою на вас, як брат-близнюк. Та вірогідність схожості характерів й інтересів близька до нуля», цитує Крега Вентера Бі-Бі-Сі. Мета вчених проекту «Геном людини» — зрозуміти, яку інформацію містять у собі гени. Вони вже говорять, що «прочитали» всі три мільйони літер нашого генетичного коду, іншими словами, з’ясували комбінації генів A, C, G і T. Тепер перед генетиками постало складніше завдання — перевести теоретичні розробки у сферу практичних застосувань і рішень політиків. Від генної інженерії очікують нової революції в медицині, навіть Ватикан вже не має нічого проти робіт з людським геномом. Нові генетичні розробки обіцяють людині можливість приборкувати хвороби та встановити контроль над своєю еволюцією.

Антоніна ЩЕГЕЛЬСЬКА
Газета: 
Рубрика: