Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Магiчні слова «асоційоване членство»

Iталійський міністр став другим, хто вжив їх щодо України
19 грудня, 2001 - 00:00

Настільки короткі візити закордонних офіційних осіб до України вже, здавалося б, вийшли з моди. Італійський міністр закордонних справ Ренато Руджеро перебував у Києві не день і навіть не половину дня, а рівно чотири години. За цей час у понеділок він встиг зустрітися з Президентом Леонідом Кучмою, міністром закордонних справ Анатолієм Зленком. Чи встиг про щось домовитись? Це вже інше запитання.

«Італія готова допомогти Україні на шляху євроатлантичної інтеграції», — заявив Руджеро. «Те, що ми робимо в рамках двосторонньої співпраці, має слугувати тому, аби Україна наблизилась до НАТО, ЄС, ВТО. Не тільки зближенню, але й входженню в те, що ми називаємо євроатлантичною спільнотою. Ця мета дуже амбіційна, і вона вимагає дуже великої роботи з боку України», — підкреслив міністр. Італію складно запідозрити у великих антипатіях, так само, як і симпатіях до України. Наші держави роташовані досить далеко одна від одної, щоб створювати одна однiй будь-які проблеми. Утім, інтереси наші перетинаються, і здебільшого в економічній площині. Доказ цьому і той факт, що Італія посідає друге місце в торговельно-економічному обороті з Україною серед держав Європейського Союзу. За 9 місяців поточного року товарообіг між країнами збільшився на 35% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і становить $948,3 млн. Щодо політичного діалогу. Він нібито є, якщо вірити словам Руджеро. Проте, схоже, не такий як, приміром, із Росією. Італійський міністр після Києва одразу полетів до Москви, де й перебував упродовж учорашнього дня. Такий дипломатичний «галоп» часто відбувався на зорі української незалежності: закордонні високоповажні гості, їдучи до Москви, на годинку-другу «заскакували» по дорозі й до українського керівництва з візитом ввічливості.

Співпраця Італії та України, між тим, обіцяє не обмежуватися лише черговими чотиригодинними «набігами». У січні або лютому має відбуттися засідання українсько-італійської Ради з питань промислової, економічної та фінансової співпраці. Як повідомив на вчорашньому брифінгу речник МЗС України Ігор Долгов, ця зустріч вийде за рамки обговорення тільки економічних взаємовідносин, і сторони обговорять питання захисту українських робітників, які нинi змушені працювати в чужій країні нелегально. Лише офіційно українських заробітчан у Італії нараховують до 30 тисяч осіб. Долгов повідомив, що на лютневій зустрічі для вирішення цього питання буде підписано низку двосторонніх документів.

Під час зустрічей Руджеро з українським керінвицтвом порушувалися загалом три блоки питань — розвитку двосторонніх відносин, співпраці в євроатлантичних структурах та міжнародна ситуація в цілому. Слова Руджеро про готовність допомогти Україні в її євроінтеграційних зусиллях (і навіть в інтеграції до євроатлантичних структур) можна розцінювати по-різному. З одного боку, обіцянка схожа на сотні тих, які Україна вже чула і ще не раз почує. Із другого — Київ пережив не так давно досить нелегкі часи «касетного скандалу», що призвело до помітного охолодження відносин України iз Заходом, і повернення до більш-менш нормального стану лише розпочинається. І тому заяву італійського міністра можна розцінювати мало не як бальзам на українську душу. Існують навіть думки, що італійський міністр приїхав до Києва спеціально, аби передати послання від усього Європейського Союзу. Послання, справді, було неочікуваним і приємним для української верхівки. У спільному прес-комюніке, підписаному за підсумками візиту італійського дипломата до Києва, мовиться, що «Італія, усвідомлюючи характерні особливості та європейське покликання України, і надалі сприятиме розвитку і розширенню співробітництва між Україною та Європейським Союзом в усіх галузях, передбачених Угодою про партнерство і співробітництво та Спільною стратегією Європейського Союзу щодо України, заохочуючи зусилля українського Уряду, спрямовані на асоційоване членство».

Особливо слід звернути увагу на останні слова — про асоційоване членство України. Руджеро став другим представником країн ЄС за останній час, який підтримав таку ідею. «Першопрохідцем» у цьому плані був канцлер ФРН Герхард Шредер, який під час недавніх українсько-німецьких консультацій також схвально поставився до нового рівня співпраці між Києвом та Брюсселем. Зраділи цьому і в Києві. Не без задоволення речник українського МЗС учора констатував: «Такі заяви свідчать, що послідовність євроінтеграційної політики України знаходить підтримку в країнах- членах ЄС». Український міністр Анатолій Зленко також наголосив, що Київ буде «вдячний Італії за її можливий внесок і заохочування наших зусиль щодо набуття асоційованого членства в ЄС».

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: