Учорашньої ночі столиця Македонії Скоп’є мало не пережила початок громадянської війни: розлючена група людей, серед яких були й військові та резервісти, із зброєю штурмували приміщення Собранія (парламенту країни). Вчора в Скоп’є, як повідомляється, вже панувала тривожна тиша — хоча неподалік від столиці було чути постріли. Офіційна інформація — президент Борис Трайковськи і уряд країни утримують контроль над ситуацією і над збройними силами. Очевидно, однак, що ситуація вже майже вийшла з-під контролю міжнародної спільноти, яка, видається, так і не зробила належних уроків з косовської кризи.
Заяви генерального секретаря ЄС Хав’єра Солани, міністра закордонних справ головуючої в ЄС Швеції Анни Лінд про те, що військового вирішення конфлікту між македонською та албанською громадою в країні не існує, і що в тому разі, коли політичний діалог не буде продовжено, надання допомоги Македонії буде припинено, м’яко кажучи, не надихають самих македонців. Натовп, який штурмував парламент і вимагав відставки президента Трайковськи, був розлючений якраз тим, що президент погодився на контрольований міжнародними спостерігачами відхід албанських угруповань від села Арачиново неподалік від аеропорту Скоп’є (як припускається, без складання зброї) і на продовження переговорів з представниками албанської громади відповідно до угоди з ЄС та НАТО. Нарада лідерів політичних сил на чолі з президентом, під час якої й відбувся штурм парламенту, винесла рішення про необхідність продовження діалогу — між тим міністр внутрішніх справ Македонії Любчо Бойковськи заявляв, що жодних переговорів не може бути, доки не будуть знищені «албанські терористи».
Албанська громада, яка за офіційними даними становить 23% населення країни, переживає страх, вже йдуть потоки втікачів до Косово. «Не можна виключати можливості погромів», — сказав «Дню» оглядач «Нової Македонії» Мірче Адамчевськи. За його словами, неможливо вгадати, якою буде реакція македонців на екстрений виступ президента Трайковськи із закликом зберігати спокій, що відбувся вчора увечері, і як ситуація розвиватиметься далі.
Під час косовської кризи і акції НАТО проти Югославії македонське керівництво підтримало дії НАТО, незважаючи на настрої населення. Розчарування македонців тим, що країна фактично залишилася на самоті зі своїми проблемами по закінченні тієї фази косовської кризи, досягло крайньої межі зараз, коли Захід, який іще нещодавно вимагав від албанців скласти зброю і припинити провокації, різко змінив акценти і почав вимагати від офіційного Скоп’є толерантності і продовження діалогу. Між тим на запитання — хто озброїв «Національну визвольну армію» і яким чином зброя та люди потрапили на македонську територію, Захід не відповідає.
Між тим МЗС України поки що не підтвердив розповсюдженої інформагенціями інформації про те, що Україна продала Македонії чотири літаки Су-25 та чотири гелікоптери Мі-24. Втім, македонці неофіційно її підтрверджують, і стверджують, що ця новина викликала роздратованість у Брюсселі.
Офіційна реакція МЗС України на останні македонські події висловлена в заяві міністерства — занепокоєність тенденцією до дедалі більшого загострення конфлікту, спричиненого діями албанських екстремістських угруповань, яке може перерости у громадянську війну та відсутністю суттєвого прогресу в досягненні порозуміння. Народ Македонії закликається до спокою та розсудливості. До речі, в жодній із заяв представників Заходу на діяльність екстремістів натяку вже немає. НАТО заявляє, що можливість введення миротворчого контингенту розглядиметься лише після досягнення порозуміння між етнічними громадами країни. Насправді, можливість виникнення нової балканської війни виглядає не меншою, ніж можливість її уникнення — притому ЄС явно не намагається бодай зрозуміти суть проблеми.
