Прем’єр-міністр нового коаліційного македонського уряду Любчо Георгієвськи заявив, що до конституції країни можуть бути внесені істотні зміни. Йдеться про те, що віднині македонські албанці можуть визнаватися другою конститутивною державотворчою нацією поряд з македонцями, албанська мова може отримати статус офіційної поряд з македонською, з конституції може бути вилученою згадка про македонську православну церкву. Президент Македонії Борис Трайковськи, як повідомляє Бі-Бі-Сі, разом із цим також висловився за часткову амністію албанським бойовикам. Керівництво Македонії не приховує, що йде на зміни до конституції вимушено, під тиском міжнародної спільноти, оскільки там знайшли підтримку вимоги албанців. Прем’єр Георгієвськи вже передбачає можливості нового конфлікту в суспільстві, і схоже, в цьому він не помиляється.
За три місяці війни між македонськими збройними силами та бойовиками-албанцями міжнародна спільнота ставилася до проблеми вкрай неоднозначно. З одного боку, було вже чимало заяв керівництва НАТО із засудженням методів тероризму, який взяли на озброєння албанці з численних після Косова «армій визволення», югославська армія нарешті отримала дозвіл діяти в «буферній зоні» на півдні Сербії, де Белград впливати на ситуацію не міг за умовами мирної угоди, але щось робити було потрібно, командування КФОР в Косово обіцяло посилити охорону кордонів краю та контроль за переміщенням зброї. З другого — нічого не сталося, озброєні албанські угруповання як почували себе вільно на югославсько-македонському кордоні, так і водночас посилювався тиск на Скоп’є. Одним з результатів цього тиску стало формування нового уряду з більш широким залученням албанських політичних сил, який вже пережив першу загрозу розпаду після того, як стало відомо про контакти між албанськими політиками та бойовиками.
Ідея визнання албанців «конститутивною нацією» навряд чи може надихати Скоп’є — там дуже добре пам’ятають, що саме на цьому принципі базувалася остання конституція федеративної Югославії. І дуже добре знають, що вийшло в результаті після смерті маршала Тіто. Між тим, у тій конституції «конститутивними націями» вважалися виключно слов’янські народи.
Представники македонського соціал-демократичного Альянсу, однієї з найвпливовіших партій, вже висловилися проти конституційних змін. Як нововведення будуть сприйняті в суспільстві — можна тільки здогадуватися після того, як на півночі та ааході країни з’явилися «албанці-визволителі» і розпочалися бої.
Македонські події лише зайвий раз підтверджують, що джина випустили з пляшки ще тоді, коли Захід відверто підтримував «Косовську визвольну армію». Джина випустили з пляшки — тільки це можна сказати після повідомлень про те, що чергова албанська визвольна армія формується вже на грецькій території (так передає РІА «Новости»). Оскільки Греція входить до НАТО, можна очікувати, що з новими обставинами питання про розробку і втілення зрозумілої європейської політики на Балканах постане вже найближчими днями. Бо в разі підтвердження цієї інформації можна буде констатувати безумовний провал всіх попередніх спроб врегулювати балканські проблеми, особливо за допомогою бомбардувань.
