Досить дивне враження складається після офіційного візиту українського Президента Віктора Ющенка до Румунії. З одного боку, начебто говорилися правильні слова про добросусідство, конструктивізм, відбулося перше засідання українсько-румунської спільної комісії Ющенко —Бесеску. З іншого боку, дисонансом прозвучали слова Президента України про адвокатство Румунії на тлі браку поступу у взаємовідносинах. Більше того, складається враження, що українська сторона змушена була поступитися сусідці у багатьох питаннях. Це й відмова румунської сторони брати участь у добудові Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР), і скасування візового режиму на користь Румунії, і спільний моніторинг усіх проектів, пов'язаних з проектом судноплавного каналу «гирло Бистроє-Чорне море», будівництво якого Україна розпочала у 2004 році. Адже згідно з протоколом, Україна зобов'язується виконати всі міжнародні зобов'язання з охорони довкілля навколо цього каналу.
Відмова Румунії від добудові КГЗКОР означає, що українській стороні доведеться повернути румунській стороні вкладені кошти в цей проект. Бесеску висловив сподівання на те, що румунська сторона зможе вернути інвестиції на суму майже 1 млрд. доларів, які були вкладені в Криворізький комбінат. Цікаво, що при цьому він зазначив, що «самим головним є не те, яку суму Румунія може вернути, а це може бути 30 або 200 відсотків, — все це буде залежати від результатів можливої приватизації КГЗКОР». Попри тиск Європейської комісії українська сторона не поспішала скасувати візовий режим щодо Румунії, яка 1 січня 2007 року стала членом ЄС. Адже прийняте Україною рішення про скасування візового режиму було прийнято раніше і стосувалося країн-членів ЄС. Цілком очевидно, що офіційний Київ був би зацікавлений в обмін на скасування візового режиму щодо Румунії отримати якісь преференції. Президент Ющенко пообіцяв до кінця року скасувати візи для громадян Румунії.
Поки що не зрозуміло, які вигоди чи преференції отримає українська сторона від поступок Румунії і чим може пригодитися нашій країні адвокатство Бухареста. Похвальним є прагнення глави української держави розвивати відносини з Румунією на засадах добросусідства, взаємної довіри та конструктивізму. Саме на цьому наголосив В. Ющенко на зустрічі в міністерстві закордонних справ Румунії з членами фундації Н. Тітулеску, професорсько-викладацьким складом Дипломатичної академії, представниками впливових неурядових організацій, що опікуються проблематикою зовнішньої політики. «Ми хотіли б бачити в Румунії нашого відданого партнера і щирого адвоката», — сказав Президент України у своєму виступі. «Україна: європейське майбутнє європейської держави». Президент відзначив, що членство України в Європейському Союзі й НАТО — це «момент, що робить наші відносини більш стабільними і якісними». Водночас, він відзначив, що Україна виходить з того, що наступних 12 місяців будуть присвячені формуванню «змістовної частини угоди Україна—ЄС». Зазначивши, що для Києва «не є конкретною метою позначити рік вступу України в ЄС», — Президент підкреслив, — ми виходимо з того, щоб Україна одержала європейські перспективи, щоб Україна одержала «маяк», щоб це відбулося відповідно до визначених критеріїв».
На думку Президента, статус комісії Ющенко—Бесеску є «найвищим і адекватним тим викликам, які стоять перед Україною і Румунією». Ющенко також повідомив, що українська та румунська сторони обговорили план дій україно-румунських відносин на найближчі два роки та підписали протокол, який дає відповідь на близько 20 ініціатив та питань двосторонніх відносин. «На мій погляд, ми добре інвентаризували проблематику. З Президентом Бесеску ми поставили завдання звільнити наші відносини від непорозумінь, які отримали у спадок», — підкреслив Ющенко.
На його думку, Україна та Румунія можуть значно поглиблювати і розвивати співпрацю, зокрема, в енергетичній галузі. «Нам треба якомога глибше наситити наші двосторонні відносини з нашими близькими сусідами та Європейським Союзом конкретними проектами», — переконаний Ющенко.«Наше взаємне політичне, культурне і торгівельне тяжіння є об'єктивною реальністю і об'єктивною потребою», — також наголосив він.
