В Бєлграді — спека за 40 градусів. Можливо, цим передусім і пояснюється не надто висока активність різних політичних сил Югославії за місяць, який залишився до загальних виборів у країні, запланованих на 24 вересня. Лише зараз оприлюднено результати перших опитувань громадської думки, лише зараз складаються виборчі списки.
Перші результати, які оприлюднив бєлградський інститут суспільних наук, можуть навіть здивувати: з 1700 сербів, опитаних майже по всій республіці (крім Косово), 35 відсотків вирішили віддати свої голоси за кандидата в президенти від блоку Демократична опозиція Сербії Воїслава Коштуніцу, якого, до речі, багато хто на Заході вважає націоналістом. За чинного президента Югославії Слободана Мілошевича, оголошеного до розшуку Міжнародним гаазьким трибуналом, готові проголосувати 23 відсотки сербів.
Інше опитування, проведене незалежним агентством опитувань «Медіум», також свідчить, що Коштуніца на сьогодні має шанс вийти в лідери президентської гонки, маючи 30 відсотків прихильників. Мілошевич відстає ненабагато — 25 відсотків.
Інші кандидати в президенти — ставленик лідера Сербського руху оновлення (СПО) Вука Драшковича мер Бєлграда Воїслав Михайлович та представник войовничо-націоналістичної Радикальної партії Томислав Ніколич — набирають поки що ледве по 5 відсотків голосів.
На парламентських виборах, згідно з результатами опитувань, 40 відсотків сербів готові проголосувати за опозиціонерів (34 відсотки — за блок демократичної опозиції, 6 відсотків — за СПО).
У той же час Соціалістична партія Слободана Мілошевича та Югославська лівиця його дружини Міри Маркович разом набирають 23 відсотки прихильників. Що, очевидно, не є дуже радикальним відривом, і свідчить, швидше за все, що найбільше перемін бажають передусім жителі міст, які мають в своєму розпорядженні опозиційні газети й можливість отримувати незалежну інформацію — тоді, як сербський селянин, по-перше, такої інформації позбавлений, а по-друге — на селі дуже сильні консервативні настрої.
Повідомляється, що напередодні висунення Коштуніци йому довіряло більше 40 відсотків опитаних. Мілошевичу — 28 відсотків. Деяке падіння популярності одного з опозиційних вождів, можливо, походить від того, що загалом лідери СПО, найбільшого опозиційного руху в Сербії, та інших сил, що бажають повалити існуючий режим, ніяк не можуть дійти до згоди.
Але ці опитування, очевидно, можна буде забувати з початком самих виборів. Коли включиться «адміністративний ресурс», коли виявиться, що армія та поліція контролюють кожну виборчу дільницю, коли покотяться хвилі «чорного піару» та звиклого вже насильства.
Чорногорці вже, до речі, офіційно заявляють, що в разі, коли Мілошевич знову прийде до влади, «республіка піде своїм шляхом», тобто проведе референдум з визначення свого державно-правового статусу. Голова виконкому правлячої в республіці Демократичної партії соціалістів Міодраг Вукович вважає, що 70% чорногорців незадоволені ні нинішнім статусом республіки, ні політикою Бєлграду щодо неї.
Втім, серби завжди були народом настрою — а настрій за місяць, який залишився, ще може змінитися кілька разів.
