Тузла досі не дає спокою Росії. Наполягання Києва стосовно того, що питання приналежності острова Україні не може бути предметом жодних переговорів, схоже, не стали для офіційної Москви суттєвим приводом для більш зважених, а головне, грамотних з точки зору міжнародного права висловлювань. Росіяни самі ж собі суперечать, виглядаючи не надто послідовними в запевняннях про відсутність територіальних претензій до України.
Учора міністр оборони Росії Сергій Іванов заявив, що встановлення Україною прикордонних стовпів на острові Тузла неправомірне. «Без проведення сторонами демаркації кордону на суші одностороннє встановлення Україною прикордонних стовпів на Тузлі незаконне», — наголосив керівник російського військового відомства під час візиту в Єреван. Водночас він висловив упевненість в успіху переговорів з цього питання. «Зараз переговори підуть успішно. Мені чомусь так здається», — сказав Іванов. В Україні жодних офіційних коментарів на першу частину заяви російського міністра не було. Сумнівно, що хтось і в Москві наважиться провести «лікнеп» із тузлинської проблематики своїм урядовцям. Хоч до міністерського пасажу лише з кількох речень можна зробити безліч істотних зауважень.
Перше стосується встановлення прикордонних стовпів. Міністр оборони, власне, сам сказав, що стовпи — прикордонні, тобто належать до прикордонної атрибутики, а тому жодного відношення до демаркації всієї лінії українсько-російського кордону не мають. Сергій Іванов був би абсолютно правий, якби висловив подібне застереження щодо демаркаційних буїв у Керченській протоці: до завершення процесу делімітації кордону демаркація недопустима. Однак діям України в цій ситуації є абсолютно справедливе пояснення. Буїв не встановлювали б, якби росіяни не почали будівництво дамби в бік української Тузли. У цьому випадку встановлення демаркаційних знаків мало на меті застерегти будівельників від незаконного перетину кордону з Україною (буї було розташовано саме по тій лінії, яка існувала ще в радянські часи). Міністр так само не дуже коректно висловився щодо «незаконності» односторонньої демаркації на суходолі: міжнародне право залишає право за будь-якою державою демаркувати кордон після делімітації (позначення на карті). Україна досі цього не зробила лише з поваги до позиції стратегічного партнера, який наполягає відмовитися від позначення кордону на місцевості. Щоправда, не виключено, що тузлинська ситуація може змусити Київ перейти до більш прагматичних підходів у відносинах з сусідом. Як відомо, переговорний процес між Києвом та Москвою щодо лінії державного кордону на суходолі вже завершено. Крім усього, заява Сергія Іванова (якщо, звісно, агентство Інтерфакс не помилилося в цитуванні) суперечлива за своєю суттю. Складається враження, що міністр не цілком володіє широко вживаною в міжнародному праві термінологією. «Демаркація» — означає позначення лінії кордону на місцевості простим каменем, прикордонним стовпом тощо. А тому абсолютно логічно «мудре» французьке слово можна замінити, зокрема, більш зрозумілим словосполученням «встановлення прикордонних стовпів». Абсурдність вислову Сергія Іванова полягає в тому, що він фактично заявив: без встановлення прикордонних стовпів одностороннє встановлення Україною прикордонних стовпів незаконне.
Цим заяви з «навколотузлинскього» приводу не вичерпуються. Учора посол України в Росії Микола Білоблоцький сказав, що ситуація навколо Тузли не завадить Україні ратифікувати угоду про Єдиний економічний простір. «Україна в Ялті (на саміті СНД. — Авт. ) підписала відповідні документи. Зараз необхідно їх ратифікувати», — сказав дипломат. Водночас Білоблоцький відзначив, що зараз «непідходящий час для ратифікації — потрібно, аби було знято напругу». Важко відповісти, чим був такий прогноз — імпровізацією, недопустимою для посла, чи узгодженою з урядом позицією. Однак і міністр закордонних справ України, і Президент раніше заявляли про негативний вплив тузлинської кризи на можливість ратифікації «єепівських» документів. Цікаво, чи врахував це Микола Білоблоцький (чи ми маємо справу з «новими віяннями»), який обіймає посольську посаду вже чотири роки?
Утім, будь-які висновки робити ще надто рано. Переговорний процес щодо делімітації Азовського моря і Керченської протоки триває. І про успішний хід переговорів говорити наразі не доводиться (тут Сергій Іванов, на жаль, виявив надмірний оптимізм). Проблеми, між тим, не лише залишаються, а виникають нові. Як повідомило «Дню» компетентне джерело, наближене до уряду, збудована росіянами дамба спричинила до розмивання узбережжя острова Тузли на п’ятдесят метрів. Хто за це нестиме відповідальність?
