Міністерство закордонних справ Республіки Білорусь заявило, що не бачить підстав для продовження акредитації виконуючого обов’язки голови місії ОБСЄ в Мінську Мішеля Рівольє, — таку відповідь отримав сам дипломат на запит про надання можливості продовжити свою роботу в цій країні. Повноваження Рівольє закінчилися в понеділок 15 квітня. МЗС Білорусі відмовилось продовжити йому візу. Виконуючий обов’язки голови місії ОБСЄ так і не зміг передати свою посаду офіційно призначеному голові місії — німецькому дипломату Еберхарду Хайкену, який раніше був послом Німеччини в Україні. За три місяці білоруська влада не дала офіційної відповіді на запит ОБСЄ про акредитацію Хайкена. А тепер Мінськ надав 24 години на пакування чемоданів Мішелю Рівольє.
Протистояння білоруської влади та ОБСЄ продовжується давно, всі пам’ятають заяву президента Лукашенка напередодні президентських виборів про те, що місія ОБСЄ стала штабом опозиції. Колишнього керівника місії Ханса Георга Віка неодноразово звинувачували у втручанні у внутрішні справи Білорусі та підтримці противників діючої влади. Міністерство іноземних справ Білорусі направило до ОБСЄ пропозиції щодо зміни мандата місії. У Мінську хочуть офіційно заборонити спостережливій групі контакти з опозиціонерами, обмеживши її повноваження та примусивши діяти переважно через офіційні органи влади. Більш ніж прохолодне ставлення ОБСЄ до умов, що висуваються, примусило МЗС Білорусі піти на скандал.
Від офіційних коментарів зовнішньополітичне відомство Білорусі утрималося, пише «Білоруська ділова газета». А сам Мішель Рівольє сказав, що «не може давати коментарі з таких дипломатичних питань». Наприкінці минулого тижня США та Європейський Союз закликали білоруську владу вирішити проблему з місією ОБСЄ. Очевидно, і США, і Євросоюз чекали, що білоруська влада піде на поступки.
Голова ОБСЄ Антоніо Мартінес де Круз заявив, що «невчасне рішення стосовно статусу виконуючого обов’язки голови групи, безсумнівно, негативно вплине на сьогоднішні консультації в рамках ОБСЄ з програми подальшої діяльності консультативно-спостережливої групи», — передає агентство Рейтер.
Як пише «БДГ», наступним виконуючим обов’язки голови місії ОБСЄ в Мінську може стати Ендрю Карпентер, який зараз відповідає за зв’язки з пресою. Якщо білоруська влада і надалі не пускатиме в країну Еберхарда Хайкена, внутрішнє зростання кадрів у місії ОБСЄ буде забезпечене. Але, як іронізують білоруські журналісти, термін повноважень цих кадрів також рано чи пізно закінчиться. Не миттям, так катанням місію ОБСЄ у Мінську перетворять на безсилу і безглузду.
КОМЕНТАР
Вiнцук ВЯЧОРКА , лідер Білоруського народного фронту:
— Місія ОБСЄ в Білорусі абсолютно необхідна, тому що тут не тільки зберігається, а й посилюється автократичний режим, що переходить у пряму диктатуру. Після президентських виборів ситуація погіршилася. Безліч людей потрапили під каток репресій, не тільки адміністративних, а й кримiнальних. Наприклад, головний редактор і один із журналістів газети «Пагоня» за ніби наклеп на президента.
Зараз місія ОБСЄ по можливостi обмежується моніторингом ситуації в Мінську, в кількох інших містах. Співробітники місії виїжджають на суди, збирають об’єктивну інформацію. Але сприяти зміні позиції влади, домагатися переговорів між владою і опозицією, оскільки це було в 1999 році, коли переговори було зірвано з вини влади, місія ОБСЄ сьогодні не може.
Жодне з чотирьох умов ОБСЄ, а саме: досягнення клімату довіри, свобода мас-медіа, демократичне і прозоре виборче законодавство, повновладний парламент, — не було виконано. Тому місія в Білорусі повинна працювати та підводити владу й опозицію до зміни ситуації в країні. Мінськ випробовує терпіння міжнародного співтовариства і нахабніє, тому що міжнародне співтовариство, передусім, деякі європейські країни, з подачі Росії після президентських псевдовиборів у Білорусі вирішили випробувати іншу тактику — тактику контактів, вмовлянь, повзучого визнання легітимності як Лукашенка, так і інститутів його влади. І це розв’язує Лукашенку руки, він вважає, що йому дозволено все, в тому числі і не зважати на авторитетні міжнародні інститути, на ОБСЄ, документи якої він сам три роки тому підписував у Стамбулі. Тому міжнародне співтовариство, і Україна в тому числі, в жодному разі не повинні модифікувати позицію, викладену в Стамбульському документі ОБСЄ, чотири умови демократизації Білорусі має бути виконано. Місія ОБСЄ має бути повномасштабною і функціональною, тільки тоді можна говорити про визнання інститутів влади Білорусі.
