Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Мир» піде під воду в лютому 2001 року

25 жовтня, 2000 - 00:00

У Росії зараз досить напружено обговорюється питання про долю «Мира». Частина науковців стоїть на тому, аби робота станції тривала. Інша — виступає категорично проти, твердячи, що станція, термін роботи якої перевищив усі припустимі межі, складає небезпеку не лише космонавтам, які перебувають чи перебуватимуть на нiй, але й населенню Землі. Вихід із ладу апаратури на «Мирі» може спричинити до того, що станція стане некерованою і почне падати на земну поверхню.

«Технічний стан станції «Мир» на сьогоднішній день нормальний. Звісно, її нинішній вік — 14 років і дев’ять місяців — набагато перевищує той ресурс, на який розраховували перед початком експлуатації «Миру». Але її ще можна використовувати», — повідомив на зустрічі з журналістами Микола Анфімов, академік Російської Академії наук, генеральний директор Росавіакосмоса. «Утім, ми повинні знайти в собі мужність і вчасно спустити станцію «Мир» з орбіти», — підкреслив Анфімов. Він твердить, що незважаючи на хороший технічний стан станції зараз, вона все одно лишається досить небезпечною. Анфімов нагадав, що Росія має «хороший досвід» некерованого падіння космічних апаратів (скажімо, «Союз-7»). Із «Миром» цього не варто було б допускати... Академік розповів, що при падінні частина маси «Миру» згорить у щільних пластах атмосфери, до Землі ж долетить якихось 10—15% станції. Однак і це досить висока цифра, позаяк окремі шматки, які летітимуть до поверхні, сягатимуть «десятків кілограм, а деякі 1—2 тонн».

Анфімов припустив, що було б досить непогано продовжувати роботу «Миру» і далі. Тим більше, що станція вже стільки прослужила. Було б корисно слідкувати за нею, вивчати її можливості. Крім того, виведення «Миру» з експлуатації призведе до того, що значна частина людей опиниться без роботи. Тому «це ще й важке економічне випробовування». Разом із тим академік Анфімов звернув увагу на нестачу фінансування. У цьому році російський уряд на «одну космічну станцію «Мир» виділив суму удвічі меншу від необхідної». Подальша ж робота станції можлива лише за тієї умови, що проводитиметься постійне оновлення старої апаратури. А це досить дороге «задоволення»... З іншого боку, повідомив Анфімов, «Мир» має один елемент — корпус — який не може бути підданий ремонту.

Але незважаючи на суперечки навколо космічної станції і різнобій думок, рішення про її майбутнє прийматиметься все одно російським урядом, оскільки станція є державною власністю. Попереднє рішення пан Клебанов уже оголосив — затопити в лютому. Проте водночас він не виключив, що якщо будуть знайдені кошти із позабюджетних джерел, то «ситуація буде розвиватися по-іншому». У корпорації Mir Corp, скажімо, покладають великі сподівання на американського мультимільйонера Денніса Тіто, який бажає здійснити туристичний вояж на станцію. Крім того, корпорація майже вмовила злітати в космос за свої гроші ще одну людину — Джеймса Камерона. Якщо відомий американський режисер погодиться відчути на собі дію невагомості, то життя станції може продовжитися ще як мінімум на два роки.

Москва—Київ

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: