«День» — чи не єдине українське видання, де, окрім молодих вітчизняних журналістів, проходять стажування i працюють представники закордонних мас-медіа. Співробітниками нашої редакції вже були журналісти з Великої Британії та Німеччини. Нещодавно до «Дня» прибула на стажування наша німецька колега з агентства Reuters Петра ЯСПЕР. Сьогодні ми пропонуємо увазі наших читачів її перший матеріал.
У країнах Європейського Союзу досить неоднозначно сприйняли намір чотирьох колишніх радянських республік створити Єдиний економічний простір. Якщо одні скептично сприймають нову інтеграцію, то інші не виключають і позитивного розвитку ситуації. Хоча не можна не помітити, що в цілому оцінки щодо ЄЕП мають швидше негативний відтінок.
«ЄЕП становить дуже невеликий інтерес для України», — стверджує Фердинанд Павел , представник Німецької консультативної групи при українському уряді. Він нагадав, що останніми роками окреслилася тенденція скорочення рівня товарообігу між Україною та Росією. Водночас, зауважив експерт, українські компанії нині більше орієнтуються на співробітництво із західними. Пан Павел навів статистику, яка свідчить про більший інтерес українського бізнесу до країн ЄС, ніж до Росії. Якщо 1998 року експорт українських товарів до Росії становив 26% від загального показника, то 2002 року — лише 19%. Стосовно ЄС та десяти країн, які наступного року увійдуть до Євросоюзу, помітна зовсім інша динаміка: 1998 року 33% українського експорту припадало на європейські держави, а чотири роки по тому — вже 41%. Німецький фахівець переконаний, що беручи участь у ЄЕП, Україна «наражає на небезпеку не тільки свою інтеграцію до ЄС, але й можливість вступу до СОТ». На думку Фердинанда Павела, створення митного союзу з Росією, Казахстаном та Білоруссю може стати істотним порушенням домовленостей, яких Київ уже досягнув у переговорному процесі з іншими країнами щодо вступу до Світової організації торгівлі.
«Росія розглядає інші три держави, які беруть участь у ЄЕП, як своєрідний ресурс для повернення до імперської величі», — переконаний інший німецький експерт Райнер Лінднер із Констанцівського університету (земля Баден-Вюртемберг). «Україна хотіла б просто отримувати від Росії дешевші газ та нафту», — зазначає експерт. Хоча, заявив він, Київ у будь- якому разі повинен підтримувати розвиток торгівельних відносин із російськими компаніями.
Дещо відрізняється погляд на ЄЕП керівника програм Німецького товариства з питань зовнішньої політики Александера Рара . «Україну не можна критикувати за ЄЕП, оскільки Євросоюз сам не надав Києву перспективи членства», — заявляє експерт. «Україна намагається діяти за принципом такого собі шпагату. І вона може в цьому досягнути успіху», — зазначає Рар. Шпагат у розумінні німецького політолога — одночасне співробітництво з ЄС та Росією. Всупереч думці багатьох своїх колег, Рар також переконаний, що ЄЕП — більше економічне, ніж політичне об’єднання.
Офіційна позиція Євросоюзу щодо ЄЕП поки що не дуже чітка. З одного боку, у Брюсселі зазначають, що за певних умов (виконання раніше підписаних договорів) ЄЕП не суперечить інтеграції України до ЄС. З іншого боку, представники ЄС висловлюють побоювання стосовно ЄЕП. Експерти пояснюють такі розбіжності тим, що самі учасники Єдиного економічного простору по-різному уявляють, що вони, власне, створюють — якщо у Росії чути заяви мало не про створення «східного Євросоюзу», то в Україні наполягають, що обмежаться лише створенням зони вільної торгівлі.
