Проведення дебатів ініційоване Канадою. Як повідомляють інформаційні агенства, представник Канади в ООН Пол Хейнбекер в своєму листі до Ради Безпеки зазначив, що дебати матимуть критичне значення, оскільки позиція США ставить під сумнів рішення ООН про початок роботи Міжнародного карного суду (він повинен розпочати працювати на постійній основі з наступного року), що може поставити під загрозу всю систему міжнародного правосуддя.
США мають можливість поводитися таким чином, оскільки вони є єдиною супердержавою, зазначають західноєвропейські коментатори. Те ж саме, очевидно, стосується планів війни з Іраком, проти яких протестують у Західній Європі, те ж саме можна віднести до «сталевої війни» між США та ЄС. Отже, з одного боку, адміністрація президента Буша ясно претендує на роль єдиного світового центру сили, порівняно з яким значення ООН виглядає чисто символічним. І у адміністрації президента Буша чимало «яструбів». Заради справедливості, варто було б додати, що Сполучені Штати сьогодні мають всі можливості реалізації політики щодо створення світового порядку за принципом Pax Americana.
У той же час, як передає Інтерфакс, дипломати у приватних розмовах з журналістами говорять, що переважна більшість членів ООН підтримує Міжнародний карний суд, і прогнозують, що за результатами дебатів США можуть залишитися в повній ізоляції.
Коментарі в світі з приводу цієї суперечливої ситуації вельми різні. Деякі спостерігачі, зокрема, вважають, що конфлікт у даному випадку виник не між Сполученими Штатами і Європою, а між Європою та всім іншим світом — щоправда, Канада сьогодні є одним з найбільших прихильників Міжнародного кримінального суду, а попередня адміністрація США була одним з ініціаторів розробки міжнародної угоди про його створення. Тоді, щоправда, йшлося передусім про усунення від влади, зокрема, Слободана Мілошевича. Ця колізія, з одного боку, може лише додати до вже існуючих проблем у відносинах між США та передусім Європейським Союзом. З іншого ж — оскільки Вашингтон не дає жодних ознак того, що готовий шукати компромісу, шляхи виходу з ситуації доведеться шукати генеральному секретарю ООН і Європейському Союзу, який отримує можливість вперше продемонструвати, що готовий до глобальної політики і до неторгових суперечок із Сполученими Штатами. Але в глибокому конфлікті з США однозначно не зацікавлені ні ЄС, ні ООН.
