Цими днями Надзвичайний і Повноважний Посол Сполучених Штатів Америки в Україні Вільям Тейлор завершує свою дипломатичну місію в Україні й відбуває на батьківщину. Позавчора Президент України Віктор Ющенко вручив американському послу орден за заслуги ІІІ ступеня, відзначивши тим самим особистий внесок Вільяма Тейлора в розвиток українсько-американських відносин. І справді, завдяки активним зусиллям американського посла торік відбувся єдиний візит в Україну президента США Джорджа Буша, а наприкінці минулого року було підписано Хартію про особливе партнерство між США та Україною. До речі, завтра посол візьме участь у церемонії закладки комплексу будівель нового посольства США в Україні, яке буде розташовано в зеленій зоні Києва, на вулиці Танковій. Також потрібно відзначити й такі особисті якості Тейлора, як уміння йти на контакти як із провладними, так і з опозиційними політичними силами в Україні. Американський посол відвідував усі регіони України, опускався у шахти на Донеччині, активно спілкувався з лідерами східних областей, доводив кримським депутатам доцільність відкриття американського представництва в Сімферополі.
І на прощальному прийомі з нагоди від’їзду посла з України можна було побачити, що серед сотні-півтора гостей домінували депутати від найбільшої опозиційної партії. Громадянам України, мабуть, було б цікаво побачити, як душевно обнімалися і спілкувалися колишні політичні суперники: екс-президент Леонід Кучма і екс-спікер, екс-секретар РНБО, член партії «Народний союз Наша Україна» Іван Плющ. Згодом вони разом з нинішнім секретарем РНБО Раїсою Богатирьовою і тіньовим міністром економіки Іриною Акімовою піднімали тост за майбутнього міністра економіки та президента, якого буде обрано в парламенті України.
Цю компанію обійшли, не привітавшись, міністри юстиції та внутрішніх справ Микола Онищук і Юрій Луценко. Пропрезидентські «нашоукраїнці» переважно спілкувалися одне з одним або з присутніми іноземними послами.
Регіонали Леонід Кожара, Тарас Чорновіл разом з бютовцем Андрієм Шкілем і «нашоукраїнцем» Миколою Катеринчуком обговорювали тему наступника голови Секретаріату Президента України. Хтось із них навіть жартома запропонував ввести посаду Президент — голова Секретаріату. Невдовзі до цієї четвірки підійшов Азаров. Колеги зустріли його запитанням: Микола Янович, коли вибори? Вони не отримали чіткої відповіді. Тим часом Анна Герман вирішувала якесь невідкладне питання з Нестором Шуфричем.
Слід зазначити, що на прощальному прийомі були присутні спадкоємці власника будинку, в якому зараз розташована резиденція американського посла.
Досить цікавим був прощальний спіч американського посла, тому наводимо його повністю. «Напередодні свого приїзду сюди три роки тому я подивився на графік проведення виборів в Україні й був дуже радий. Я був радий, бо бачив, що за час мого перебування в Києві в Україні не буде виборів. (Сміх аудиторії). Мені здавалося, що цей час можна використати для зміцнення стабільності, консолідації демократії, подальшого розвитку економіки.
До цього я працював у Єрусалимі, Багдаді, Кабулі. Отже, мав достатньо багато буремного досвіду та сподівався, що тут мене чекає більш спокійний і розмірений ритм життя. Я був навіть готовий до того, що мені тут буде нудно у порівнянні з попередніми відрядженнями. Але усім присутнім тут відомо, що це не так. Три прем’єр-міністри, три міністри закордонних справ, три голови Верховної Ради й дочасні вибори.
Тобто час був захопливим, мені не було тут нудно. Мій наступник або наступниця буде людиною, якій пощастить. Перш за все тому, що він або вона працюватиме у великій державі, великій країні, яка є стратегічно важливою для США. Але інша причина, чому моєму наступнику пощастить, полягає в тому, що все-таки тут відбудеться покращання, справи мають поліпшитися. Економіка має поліпшитися. Після проведення президентських виборів, можна сподіватися, настане певна ясність. І нове покоління виборців, які народилися і виросли в незалежній країні, все-таки може сказати своє слово. Тому дозвольте подякувати всім вам, тим, хто ділився зі мною своїми знаннями, досвідом упродовж трьох років. Мені було надзвичайно приємно працювати й спілкуватися з вами, сподіваюсь, що наші зустрічі та спілкування продовжаться, оскільки я приїжджатиму в Україну».
Американському послу принесли багато подарунків. Від імені дипломатичного корпусу представник російського посольства подарував йому гравюру «Козак Мамай». Тейлор пообіцяв, що ця картина висітиме над робочим столом і нагадуватиме йому про Україну.
