На першому засіданні молдавського парламенту, що відбулося після виборів 29 липня, було обрано його голову. Ним став лідер Ліберальної партії (ЛП) Міхай Гімпу. Очолювана ним партія володіє 15 мандатами в парламенті.
Комуністи (ПКРМ) зі скандалом залишили залу засідань і у виборах участі не брали. Проте парламентська більшість із 53 депутатів з чотирьох партій — Ліберально-демократичної, Ліберальної, Демократичної та Альянсу «Наша Молдова», що утворили «Коаліцію за європейську інтеграцію» (АЄІ), продовжила засідання, і спікера все ж таки обрали. ПКРМ погрожувала оскаржити вибори спікера в суді.
Минуле засідання парламенту Молдови, яке мало носити переважно формальний характер, показало, що політичну кризу не тільки не подолано, а навпаки, вона вступила в ще більш гостру фазу. Коаліція обрала спікера і може сформувати парламентські комітети, для чого просто необхідна більшість, її вона має. Але наступний важливий крок — обрання президента і формування уряду — зіткнеться з великими труднощами. Президент обирається кваліфікованою більшістю — 61 голос, а такої кількості мандатів у коаліції немає. За конституцією прем’єр-міністра пропонує обраний президент. Якщо його не обрано, то й немає кому вносити кандидатуру прем’єра. Ситуація, прямо кажучи, безвихідна. Якщо президента не буде обрано протягом двох місяців, як це вже було після квітневих виборів, парламент буде розпущено. Особливість молдавської конституції в тому, що в поточному році не можна провести більше двох виборів. Нинішнього року вони вже відбулися, тепер можуть пройти тільки на початку 2010 р.
Звичайно, комуністи могли б конструктивно підійти до проблеми і проголосувати за запропоновану АЄІ кандидатуру та сприяти подоланню кризи. Але це було б дуже просто. Комуністам ще з часів Володимира Леніна потрібні великі потрясіння. Досвід Радянського Союзу та інших країн їх нічому не навчив. Молдавські товариші виявилися такими ж вічно вчорашніми. Вони не зрозуміли, що 29 липня в їхній країні відбулася антикомуністична революція. Без майданів, штурмів, захоплень і пострілів. Як сказав Авраам Лінкольн, виборчий бюлетень сильніший за кулю.
На пленумі ПКРМ, який відбувся 22 серпня, була досить гостра боротьба між «яструбами» на чолі з Марком Ткачуком та «голубами», яких очолює Володимир Цуркан. Перші відстоюють лозунг «Ані кроку назад!» і виключають будь-який компроміс із парламентською більшістю. Другі схильні шукати точки зіткнення з ним в ім’я Молдови. Яструби, яких підтримав і лідер партії Володимир Воронін, перемогли, унеможлививши компроміс практично. Коаліція врахувала це, і на пост голови парламенту запропонувала голову Ліберальної партії Міхая Гімпу — завзятого антикомуніста. Причому буквально напередодні засідання його кандидатура навіть не розглядалася.
Тактика комуністів базувалася на досягненні угоди з лідером Демократичної партії (ДП) Маріаном Лупу, який тільки в червні вийшов з ПКРМ. Їхній альянс забезпечував повний контроль над парламентом. Замість обрання Володимира Вороніна спікером, вони були згодні віддати пост президента Маріану Лупу. Певна можливість такої коаліції зберігається, хоча ймовірність її значно зменшилася. ДП погодилася на обрання Міхая Гімпу, на якого у комуністів, і у Вороніна, зокрема, просто алергія. Новий спікер платить їм тією ж монетою. Тут вже не до компромісів, потрібно думати про те, щоб уникнути рукопашної. Воронін вже обіцяв лідеру ліберал-демократів Владу Філату, що «ми з тобою розберемося іншими методами!» У комуністів були сподівання, що демократична коаліція виявиться неміцною, оскільки між її учасниками є доволі багато протиріч. Однак протистояння з ПКРМ поки її тільки скріплює, що й показало перше засідання парламенту.
Тактика комуністів на даному етапі полягає в загостренні кризи. Чомусь головний натхненник цього курсу Марк Ткачук вважає, що на наступних дострокових виборах ПКРМ обов’язково отримає достатню більшість. Очевидно, вони сподіваються на поглиблення економічної кризи і зростання невдоволення виборців. Начебто логіка в цьому є. Але здається, що вельми поверхнева. Всі попередні успіхи комуністів на виборах були забезпечені тотальним контролем над засобами масової інформації та нестримним використанням адміністративного ресурсу.
Тепер ситуація змінилася кардинально. Після того як у парламенті будуть сформовані комітети і заповнені вакансії віце-спікерів, коаліція почне кадрові зміни серед керівників низки контрольних і силових відомств, а також суспільного телебачення. Поки вирішено відновити по телебаченню пряму трансляцію засідань парламенту. Одночасно було висунуто вимогу надати коаліції одну годину ефіру. Як сказав один із депутатів від ДП, «найближчим часом парламентська більшість має намір переобрати керівників підзвітних парламенту відомств — генпрокурора, голів рахункової палати та агентства із захисту конкуренції».
Контроль над силовими і фіскальними відомствами дозволить правлячій коаліції розслідувати витрачання коштів ПКРМ та керівництвом країни під час передвиборних кампаній за останні півроку. Легко передбачити, що вони дізнаються багато цікавого. Оприлюднення таких відомостей навряд чи додасть комуністам симпатій серед виборців. Далі з’явиться можливість з’ясувати справжню роль комуністичних функціонерів у подіях квітня нинішнього року, пов’язаних із захопленням будівель парламенту та інших урядових об’єктів. Якщо з’ясується, що це був спланований тогочасною владою акт, то ПКРМ та її лідерам буде дуже кепсько. При цьому час працюватиме не на Вороніна та Ко, а саме на їхніх противників з коаліції. Якщо ефір заповнять передачі про порушення, допущені комуністами за вісім років правління, то якраз про результати дострокових виборів турбуватися нинішній коаліції не доведеться.
Демократична коаліція в особі Влада Філата під час виборчої кампанії обіцяла дати гарантії особистої недоторканності Володимиру Вороніну, але не гарантує її забезпечення його синові Олегу, якого вважають доларовим мільярдером. «Олегу Вороніну я нічого не пробачу. Все, що він відняв у мене або в інших, доведеться повернути, як тільки ми отримаємо владу»,— попередив Влад Філат. Тим самим фінансова основа клану Вороніних може бути істотно зменшена. А якщо у батька немає золотого запасу, то хлопці відомо як діють. Монолітна єдність, що демонструється комуністами в парламенті, досить брехлива. Минулий пленум показав, що варто Вороніну й Ткачуку зробити один невірний крок, як конструкція почне розпадатися. Слова Влада Філата ще більш вагомі, адже він кандидат від коаліції на посаду прем’єр-міністра. Кандидатом у президенти від неї висунуть Маріан Лупу.
У Москві, куди Воронін кинувся за підтримкою, її не обіцяли, обмежившись загальними обіцянками, Кремль, очевидно, його вже списав. Кремль більше стурбований збереженням своїх позицій у Молдові. Це підтверджує той факт, що переговори про надання кредиту Кишиневу тривають, це фактично означає підтримку демократичної коаліції.
Для України те, що відбувається у наших сусідів має істотне значення. Можна з цілковитою впевненістю вважати, що зовнішньополітичний курс Молдови зміниться. У Києва з’являється унікальна можливість вибудувати більш тісні відносини з Кишиневом і на цій основі перехопити ініціативу в справі реінтеграції Молдови. Це значно посилило би наші зовнішньополітичні позиції, в тому числі й у відносинах із Румунією. Але поки в нашій столиці думати про це нікому. Іншим зайняті...
