Рано чи пізно це мало статися. Минулого тижня компанія «Молдтранселектро» була змушена зменшити споживання електроенергії на 40 відсотків. Уперше за останні роки майже половина Кишинева на цілих три години залишилася без електрики, а її вимкнення в усій країні стали масовими.
Звичайно, головна причина такого рішення не лише в тому, що російський «Газпром» з 15 червня скоротив подачу газу Молдові удвоє і це різко відбилося на виробництві електроенергії. І навіть не в тому, що й Україна, переживаючи власні енергетичні труднощі, теж зменшила подачу електроенергії сусідам. Головна біда в тому, що бюджет порожній і в держави нема грошей, щоби розрахуватися за енергоносії й електроенергію, а кредитори (той самий «Газпром», Україна та Придністров’я) не можуть, зіткнувшися з власною кризою, продовжувати постачання енергоносіїв за обіцянки розрахуватися завтра чи післязавтра. Одному лише «Газпромові» Молдова заборгувала уже понад $590 мільйонів.
Упродовж останніх років енергетика Молдови перебуває в жалюгідному стані й ніяк не може вирватися із зачарованого кола неплатежів. Компанія «Молдовагаз» постачає паливо компанії «Молдтранселектро». Остання розподіляє його термоелектричним станціям. Ці у свою чергу постачають електроенергію споживачам, котрі, на жаль, не мають чим за неї заплатити. Так виникає дилема: або відключати неплатників, або зупиняти подачу електроенергії до населених пунктів. Другий варіант, звичайно, кращий, бо перший означає відшмагати самого себе, адже серед хронічних боржників — місцеві бюджети, які й досі не розрахувалися за електроенергію, спожиту школами, лікарнями, дитячими садками, комунальними службами.
Чи не єдине, що може запропонувати сьогодні Молдова своїм кредиторам, — продовжувати освоювати злощасний бартер. Торік ця країна в рахунок боргу перед «Газпромом» відправила до Росії сільськогосподарської продукції на суму $80млн. На початку цього тижня її керівництво заявило, що готове перерахувати товарів ще на 111 мільйонів леїв, поповнивши їхній асортимент спиртними напоями, цигарками, меблями та килимами. Натомість «Газпром» вимагає бізнес-план з конкретними строками погашення боргу.
