«Не втратити шанс на зближення з Росією» закликав Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон напередодні приїзду в Брюссель президента Російської Федерації Володимира Путіна. Прийшов час подолати стереотипи «холодної війни», заявив Роберстон, передає «Німецька хвиля». Учора в столиці Бельгії почалася традиційна зустріч у верхах «Росія — Європейський Союз». Подібні саміти відбуваються два рази на рік. На трьох попередніх самітах обговорювалося питання про співпрацю Москви та Брюсселя в управлінні кризовими ситуаціями. На торішній зустрічі у Парижі йшлося про можливість використання російських супутникових систем раннього виявлення та важкої транспортної авіації для перекидання військ та воєнної техніки в зони конфліктів. Однак тоді далі переговорів справа не пішла. Тепер же, після «програмної» промови Путіна в Берліні, в якій він у тому числі натякнув ЄС, що час би будувати відносини з Москвою, не озираючись за океан, від зустрічей російського президента з Генеральним секретарем НАТО, з керівництвом Бельгії та «трійкою» Євросоюзу можна чекати кардинальної зміни у зовнішньополітичних доктринах головних гравців на євро-атлантичній сцені. Що, безумовно, не зможе не відбитися на тих, хто грає другі чи треті ролі.
Росія фактично ухвалила рішення виступити заодно із західними країнами в антитерористичній кампанії. Запорукою тому є обмін розвідувальними даними та надання баз Росії та її союзників у Середній Азії для удару по базах терористів в Афганістані. Головне питання для Заходу сьогодні: що росіяни зажадають натомість? Напередодні візиту Путіна в Брюссель впливова правозахисна організація «Human Rights Watch» закликала лідерів ЄС не піддаватися на спроби Росії обміняти свою підтримку антитерористичної коаліції на прощення порушень прав людини в Чечні. Багато аналітиків стверджують, що Росія в своєму бажанні повернути собі статус наддержави піде набагато далі та заявить про бажання вступити в НАТО. По суті, цю ідею російські лідери висловлювали ще задовго до терактів у США. У той же час, заявити про бажання й подати заявку на вступ в Альянс — речі різні. У Росії не до кінця демарковано кордон iз Китаєм, взагалі не демарковано кордон iз Україною, не ратифіковано договори про кордон iз Латвією та Естонією, є проблеми з громадським контролем над збройними силами, що разом з Чечнею далеко не відповідає критеріям, що пред’являються кандидатам на членство у НАТО.
Більш реальний наслідок посилення агресивності зовнішньої політики Росії, якого можна чекати від візиту Путіна в Брюссель, — затягнення процедури вступу в НАТО нових членів. Восени наступного року на саміті у Празі в Альянс повинні були вступити ще три країни колишнього соцтабору. Володимир Путін може запропонувати Робертсону почекати з їх прийняттям. І, як пише РІА Новости, на обговорення такого варіанта можуть піти у Вашингтоні.
Досить непередбаченим у такій ситуації може виявитися становище Києва. Україна, яка досi не дуже активно користувалася своїм геополітичним розташуванням, за нових умов, позначених потеплінням стосунків Захід—Росія, може просто «вилетіти» з геополітичної карти інтересів Вашингтона та Брюсселя.
