Союзники вимагають затверджених Борисом Єльциним правил, які передбачають єдині ціни на залізничні перевезення на рівних з росіянами і податкові платежі в країні призначення товарів. Для Росії, найбільшого експортера газу, нафти та електроенергії, фактичне виконання політичної декларації означає серйозні бюджетні втрати.
Президенти Білорусі Олександр Лукашенко та Казахстану Нурсултан Назарбаєв сказали напередодні саміту, що позиція Росії, яка єдиною з країн Митної п’ятірки не ратифікувала угоди про зону вільної торгівлі, ставить усю Співдружність на грань розпаду.
«Єдиною країною, що не ратифікувала угоди є Росія. Якщо зону вільної торгівлі не буде створено — ми будемо на грані розпаду Співдружності... Якщо ми в економіці нічого не зробимо — що ж ми взагалі можемо?» — сказав Лукашенко після переговорів з Назарбаєвим, який прибув до Мінська з триденним офіційним візитом.
З властивою йому прямотою білоруський президент сказав, що чекає від Путіна відповіді: «так» чи «ні». «В узгоджених до саміту документах, відверто кажучи, немає того, що треба — угоди про зону вільної торгівлі. А це найголовніше питання», — додав Назарбаєв, який є головою Митного союзу, що об’єднує Білорусь, Казахстан, Киргизію, Таджикистан і Росію.
Компенсуючи економічну непоступливість, Москва пропонує союзникам свою військову парасольку — систему колективної безпеки, що існує у держав поки що на двосторонній основі з Кремлем, але яка цього разу може бути оформлена як реальна основа колективного союзу під егідою Москви і адаптована до інтересів кожного.
«Передусім треба створити угрупування: Росія — Білорусь, Росія — Казахстан, Росія — Киргизія і так далі. Вони стануть основою регіональної системи безпеки і вже потім можна говорити про створення сил швидкого розгортання. Можливо, це глави держави вирішать на саміті», — сказав напередодні засідання генеральний секретар Ради безпеки Співдружності Володимир Земський в інтерв’ю білоруському державному телебаченню.
За словами Земського, на нинішньому саміті глави держави розглянуть меморандум, який покликаний переорієнтувати систему безпеки від спочатку закріпленої зовнішньої агресії, до нових проблем, насамперед тероризму.
На минулому тижні Земський зустрічався з президентом Білорусі Лукашенком, який пояснив, що Захід неправильно зрозумів його заяви про 300-тисячне білорусько-російське військове угрупування, яке буде створюватися тільки при загрозі прямої агресії. При цьому Лукашенко негативно відгукнувся про плани НАТО розширити свою присутність в Польщі, Угорщині, Чехії.
«Договір про колективну безпеку, на відміну від жорстко структурованого НАТО, — відкритий договір. Його головна зброя — консультації», — сказав учора Земський. При цьому він додав, що пізніше по мірі структурування системи колективної безпеки на базі двосторонніх військово-політичних договорів можливе створення колективних миротворчих сил для участі як у рамках, так і за межами Співдружності під егідою Організації Об’єднаних Націй.
Журналісти називають цей тиждень у Мінську «тижнем великої політики». Він завершиться зустріччю Лукашенка і Леоніда Кучми у Віскулях, історичному місці у Біловезькій Пущі, де було підписано вирок СРСР і договір про створення СНД.
