Увага Америки сьогодні поглинута проблемою, яку вона створила собі в Іраку, але кандидати в президенти також починають задаватися запитанням про те, якими принципами повинна керуватися зовнішня політика Америки після Іраку. На мій погляд, зосередившись на глобальних суспільних благах, якими можуть користуватися всі, не зменшуючи при цьому доступу до них інших, Америка могла б узгодити своє становище наймогутнішої у світі держави з інтересами інших країн.
Звичайно, справжні суспільні блага зустрічаються рідко. Більшість лише частково наближаються до ідеального зразка чистого повітря, коли ніхто не може бути виключений і всі можуть одночасно користуватися цим благом. Розв’язання проблеми зміни клімату є, напевно, найяскравішим прикладом суспільного блага на сьогодні.
Якщо особа, яка одержує найбільшу вигоду від суспільного блага (як, наприклад, США), не бере на себе провідну роль і не виділяє на його створення непропорційно велику кількість ресурсів, то воно, швидше за все, не зможе бути створене через труднощі в організації колективних дій, коли йдеться про велику кількість учасників і ресурсів. Тоді як така відповідальність часто дозволяє іншим «проїхати за чужий рахунок», альтернативою є повна відсутність суспільного блага. США могли б отримати подвійну вигоду, як від самих суспільних благ, так і від легітимізації свого становища як наймогутнішої у світі держави в очах інших. Америка може взяти урок із минулого, коли в XIX столітті Велика Британія була наймогутнішою у світі державою і взяла на себе провідну роль у збереженні балансу влади серед великих держав Європи, сприявши створенню відкритої міжнародної економічної системи і зберігши свободу мореплавства.
Ці питання мають велике значення й сьогодні, а встановлення правил, що забезпечують доступ для всіх, залишається таким же суспільним благом сьогодні, як і тоді, незважаючи на те, що деякі питання стали набагато складнішими. Збереження регіональних балансів влади й усунення стимулів для використання сили з метою зміни кордонів представляє суспільне благо для багатьох (але не для всіх) країн. Так само, збереження відкритих глобальних ринків є необхідною (хоч і недостатньою) умовою для пониження рівня бідності в бідних країнах, хоч це й вигідно для США.
Сьогодні, однак, існують нові види суспільних благ: не тільки зміна клімату, але й збереження вимираючих видів, космічний простір і «віртуальна громадська земля» кіберпростору. Американська суспільна думка достатньо підтримує надання цих і «класичних» глобальних суспільних благ, хоч США і відмовляються взяти на себе провідну роль у деяких питаннях, зокрема в питанні зміни клімату.
У сьогоднішньому світі існують три нових виміри глобальних суспільних благ. По-перше, США повинні грати провідну роль у створенні й підтримці міжнародних законів і інститутів для організації колективних дій не тільки в галузі торгівлі й охорони навколишнього середовища, але й нерозповсюдження ядерної зброї, миротворчих місій, захисту прав людини тощо. Інші країни отримують вигоду від порядку, який приносять такі зусилля, але він вигідний і США. Так само, коли унілатералісти скаржаться, що міжнародні режими обмежують свободу дій США, це справедливо й щодо інших країн.
По-друге, США повинні віддати більш високий пріоритет міжнародному розвитку. Велика частина бідної більшості населення світу перебуває в порочному колі хвороб, бідності й політичної нестабільності. Фінансова й наукова підтримка з боку багатих країн важлива не тільки для гуманітарних цілей, але й для того, щоб запобігти перетворенню держав, які не відбулися, у джерело проблем для іншого світу.
Тут досягнення Америки також не вражають. Протекціоністські торгові заходи часто наносять найбільший збиток бідним країнам, тоді як іноземна допомога не користується популярністю серед американської громадськості. На розвиток потрібна велика кількість часу, і міжнародне співтовариство повинне шукати кращі способи забезпечити отримання допомоги бідними людьми, але як практичність, так і турбота про «м’яку силу» говорять про те, що США повинні взяти на себе провідну роль.
І, нарешті, як наймогутніша у світі держава, США можуть надати світу важливе суспільне благо, виступаючи в ролі посередника й організовуючи зустрічі й конференції. Використавши свій вплив і виступивши в ролі посередника в конфліктах у Північній Ірландії, Марокко й Егейському морі, США допомогли створити міжнародний порядок, що приносить користь іншим країнам.
Близький Схід є ключовим регіоном на сьогодні. Іноді здається принадним відмовитися від спроб урегулювання складних і затяжних конфліктів, існують ситуації, в яких інші країни можуть ефективніше зіграти роль посередника. Навіть коли США не хочуть брати на себе провідну роль, вони можуть розділити її з іншими, як, наприклад, з Європою на Балканах. Але часто США є єдиною країною, здатною посадити ворогуючі сторони за стіл переговорів.
У разі успіху така роль збільшує «м’яку силу» Америки, усуваючи при цьому джерела нестабільності. США можуть також заохотити інші країни розділити тягар створення таких суспільних благ. Підтримка підйому Китаю з погляду перетворення останнього у «відповідального учасника» глобальних процесів є запрошенням на початок такого діалогу.
Проте США, швидше за все, залишаться наймогутнішою у світі державою навіть після того, як знайдуть вихід із становища в Іраку. Але їм доведеться навчитися працювати разом з іншими країнами, щоб розділити відповідальність. Це вимагає поєднання м’якої сили привабливості їхньої політики з жорсткою силою військової потужності для того, щоб виробити стратегію «розумної сили» для надання глобальних суспільних благ.
Джозеф С. НАЙ — професор Гарвардського університету й автор книги «М’яка сила: засоби для досягнення успіху у світовій політиці»
