Здається, що неможливе стало реальністю! Барак Обама буде 44-м американським президентом. Він перший афроамериканець, який стане президентом Сполучених Штатів. Знову Америка всіх здивувала. Однак зміни є швидше зовнішніми. Не слід очікувати революції.
Ці американські вибори, як і нещодавня фінансова криза — більш, ніж будь-коли — продемонстрували важливість цієї великої нації. Кашель Сполучених Штатів може обернутися на пневмонію для решти світу. Увага, яку світ приділив цьому виборчому процесу, показує необхідність мудрого та відповідального лідерства Сполучених Штатів — необхідність позитивного залучення на міжнародній арені.
Я пишу це як європеєць, задіяний у будівництві сильного та дієздатного Європейського континенту — але це проста істина, факт. Барак Обама — переможець, однак він є заручником власного успіху (так здається сьогодні) — повної перемоги над його конкурентом республіканцем Джоном Маккейном. Його кампанія викликала такі великі сподівання людей в усьому світі, що буде надзвичайно важко їх виправдати.
Треба пам’ятати, що Сполучені Штати схожі на величезний корабель, який прямує певним курсом. Ви можете внести деякі зміни, але не можете змінити курс корабля. Це потребує років. Ось чому ми не повинні очікувати революційних змін у політиці нової адміністрації.
Професор Збігнев Бжезинський, колишній радник з питань безпеки президента Джиммі Картера, якось сказав, що у будь-який час Вашингтон спроможний сформувати три професійні команди для трьох наступних адміністрацій. Він мав на увазі кваліфікованих людей, які добре освічені, знають політику та відчувають політичні вміння їхнього начальства. Вони спроможні багато чого змінити, але не усе й не одразу.
Справді хороша новина щодо перемоги Обами — це те, що він не програв! Його поразка стала б справжньою катастрофою. Це б зачепило мільйони людей, які стояли за ним: тих, кого він мобілізував, тих, хто його підтримував і жертвував невеликі кошти, тисячі людей, які агітували за нього, заходячи в кожен дім. Це б убило їхню надію, яку він дав їм. Це б мало справді руйнівні наслідки, оскільки ми знаємо, що надія вмирає останньою.
ЦИТАТИ
«На плечі обраного президентом 47-річного сенатора ляже необхідність вести дві війни, захищати країну від терористів і вирішувати складні економічні питання. Він стає на чолі країни, втомленої від свого минулого і яка з підозрою дивиться в майбутнє: дев’ять із десяти американців вважають, що їхня країна йде невірним шляхом, а це найгірший показник у всій історії США».
«Його перемога настільки приголомшуюча, підтримка населенням така сильна, місія настільки честолюбна, що його шанувальників охоплює тремтіння, близьке до релігійного. Однак у месіанському приході Обами вже приховане розчарування — він усього лише людина, навряд чи йому вдасться здійснити неможливе і виправдати всі надії, що покладаються на нього».
«Якщо Європа вважає, що всі перекоси в трансатлантичних відносинах останнього часу пояснюються чужим характером і волаючою профнепридатністю Джорджа Буша, вона обманюється. Між Маккейном і Обамою не існує ніякої світоглядної безодні: в якому б м’якому тоні не звучала риторика Обами щодо європейських союзників, він все одно піде напереваги з великою палицею, що перейде йому від Теодора Рузвельта. Пов’язані з цим можливості швидше розділять США та Європу, ніж об’єднають їх».
«Минулі вибори дають сильне відчуття змін і одночасно створюють нелегку ситуацію, коли президенту Обамі доведеться приймати рішення, що відрізнятимуться від тих, про які говорив кандидат у президенти Обама під час своєї передвиборної кампанії».
«Перемога Обами на виборах рівносильна землетрусу».
