Спроби розпочати евакуацію членів екіпажу атомного підводного човна «Курськ», який затонув на дні Баренцового моря, поки що завершуються невдачею. Головкомандувач ВМФ Росії адмірал флоту Володимир Куроєдов заявив, що рятувальні роботи продовжуватимуться допоки не буде досягнуто результату. Учора ранком начальник прес-центру ВМФ Росії Ігор Дигало повідомив, що у порятункових операціях буде задіяно два нових глибоководних потужних апарати «Бестер». Цей рятувальний підводний човен спроможний опускатися на глибину 400 метрів і піднімати на поверхню 50 чоловік.
Невдалі чотири попередні спроби опустити два спеціальних рятувальних 20-містних снаряди «Приз» і прикріпити їх до аварійних люків субмарини російські моряки пояснюють великим нахилом човна, який становить 60 градусів, і поганими погодними умовами: сильною підводною течією, швидкість якої сягає 2,5 вузла, а також поганою видимістю. Рятувальникам довелося відмовитися від одного такого снаряда через його поломку. Відтак до приходу підкріплення вони продовжують працювати лише із одним апаратом.
Однак з плином часу зменшуються шанси врятувати моряків, які опинилися у «залізній труні». За словами Куроєдова, морякам вистачить кисню лише до п’ятниці. Мало того, рятувальні операції ускладнюються тим, що після підстиковки снаряда до люка потрібно щонайменше 2 — 3 години на те, щоб урівняти тиск у човні і снаряді. На підйом також необхідно витратити сім годин, аби не завдати шкоди здоров’ю потерпілих підводників.
Оптимізму Куроєдова не поділяє президент Володимир Путін. Російський верховнокомадувач у телефонній розмові із прем’єр-міністром Ізраїлю Ехудом Бараком, котрий запропонував допомогу для порятунку «Курська», заявив, що ймовірність врятувати моряків дуже мала. Стало відомо, що часто переривається зв’язок із потерпілими моряками. Перестукуванням вони лише передають сигнал «SOS», що підтверджує брак кисню. Gazeta.ru вважає, що внаслідок вибуху, який стався у носовій частині корабля, і спричинив затоплення чотирьох відсіків, 75 членів екіпажу не мають шансів вижити. Цю інформацію не міг спростувати Дигало, який визнав, що досі «ми не маємо інформації, що робиться усередині човна».
Обстеження показали, що руйнування сталися саме в носовій частині, в результаті чого субмарина сіла на дно. Натовські джерела теж підтверджують, що вони зафіксували вибух, який не схожий на удар торпеди. Тож можливо, найвірогіднішою є версія російського віце- прем’єра Іллi Клебанова, за якою «Курськ» наштовхнувся на міну часів Другої світової війни. Іншою версією залишається вибух у торпедному відсіку. Російські військові також припускають, що «Курськ» зіштовхнувся з надводним кораблем.
Тим часом у мас-медіа з’являються різноманітні варіанти порятунку російських підводників. Один із таких способів полягав у піднятті субмарини за допомогою понтонів на більшу висоту, скажімо 30 метрів, і тоді водолази могли б дістатися до човна і таким чином врятувати його екіпаж. Однак, цей варіант уже відкинуто як нездійсненний, адже субмарина разом із водою важить 46 тисяч тонн. Нижньогородське ЦКБ «Лазуріт» запропонувало поставити «Курськ» у вертикальне положення і тоді б моряків можна було б витягувати через задній люк. Цей варіант фахівці-рятувальники ще не коментували.
Учора стала відома реакція Росії на пропозиції США, Великої Британії та НАТО допомогти врятувати екіпаж «Курська». Москва подякувала Вашингтону і Лондону, але не звернулася до них за допомогою, мотивуючи це тим, що і так надто багато кораблів скупчилося в районі інциденту. І що Росія має власне рятувальне спорядження, яке не гірше за імпортне. Зокрема, начальник прес-служби Північного флоту Володимир Навроцький заявив, що характеристики російського апарата перевищують відповідні показники зарубіжних аналогів як за швидкістю, так і за місткістю. Однак відомо, що російські військові все-таки вели позавчора й вчора переговори із колегами із НАТО стосовно порятунку «Курська». І Росія, інші країни дуже бережуть свої секрети — а «Курськ» був найсучаснішим російським підводним човном.
Деякі російські мас-медіа стверджують, що вибух субмарини стався ще в суботу. Мало того, російське морське командування відрапортувало про успішне завершення навчань, в яких брав участь «Курськ», у той момент, коли з човном вже було втрачено зв’язок. З чого можна припустити, що життям моряків пожертвували заради гарного рапорту. Або заради збереження секретів від «ворога» — США, чи іншої країни-члена НАТО.
Світова громадськість висловлює стурбованість із приводу можливих наслідків катастрофи у Баренцовому морі. Зокрема, німецька газета «Зюддойче цайтунг» стверджує, що велика морська катастрофа може прийтися на руку прихильникам сильної держави, які зможуть отримати привід вимагати більше коштів, ніж було обіцяно. «Вони говоритимуть, що, якщо ВПК і надалі не буде приділятися необхідної уваги, то через деякий час Росію вже ніхто не сприйматиме серйозно. ...Тож успішного завершення рятувальної операції чекають не лише моряки та їхні родичі, але й весь світ. Це вигідно усім» — завершує газета.
Учора увечері віце-президент РФ Ілля Клебанов заявив, що, згідно із останньою інформацією, екіпаж підводного човна «Курськ» не подає ознак життя. Разом з тим він підкреслив, що «наразі не слід робити висновки, що трапилося щось жахливе».
