Три президенти — Кучма, Шеварднадзе, Алієв — урочисто проголосили в грузинському порту Поті відновлення «шовкового шляху» з Західної Європи до Центральної Азії через Україну та Кавказ, відправили в рейс перший танкер з каспійською нафтою й дійшли висновку: «західний» маршрут експорту каспійської нафти діє. Говорилося про геополітику, про широке й глибоке значення як самої символічної акції, так і того, на що можна очікувати в перспективі. Тим часом на полігоні під Тбілісі українці, грузини та азербайджанці гралися в солдатиків, тренуючись з охорони новоствореного «західного» нафтового шляху.
Можна, звичайно, констатувати: поки тривають суперечки, створюються та розпадаються консорціуми з експорту «великої» каспійської нафти, яку ще не добувають, один iз гіпотетичних шляхів уже став реальним. Спеціальний радник держсекретаря США Річард Морнінгстар на церемонії в Поті знову заявляв, що Штати підтримують продовження цього маршруту до Туреччини. Леонід Кучма казав про сподівання, що нафта на своєму шляху до Європи не мине й України. Сама Україна, яка, здавалося, остаточно відсунута на далеку периферію великої битви за велику нафту, знову отримала шанс на щось розраховувати. Цими днями президенти Польщі та Литви знову говорили про своє зацікавлення саме українською нафтовою гілкою. Гілка неготова — терміналу під Одесою немає, як і п'ять років тому, коли почалися розмови, трубопровід до польського кордону теж недобудований. Польща та Литва насправді теж неготові дати Україні шанс заробити на нафтовому транзиті — бо ж ніхто ще не провів необхідних розрахунків, немає чітко визначених ринків. Є лише слова про підтримку. Хіба що балканські події, про які теж говорилося в Поті, дійсно змусять потенційних західних великих покупців замислитися над українськими мріями.
Саме тоді й можна буде говорити про нові геополітичні злами. Нафта, очевидно, ще більше зблизить Баку, Тбілісі та Київ. Неформальна компанія товаришів — вихідців з однієї комунальної квартири, звана ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова), стане реальною силою, а Узбекистан, що цими днями вирішив до неї приєднатися, стане не останнім її новим членом. Москва буде змушена дещо зменшити апетити, а про СНД взагалі забудуть. Можливо, це мав на увазі Кучма, коли говорив про широке й вагоме геополітичне значення акції в Поті. Проте це все — перспективні можливості.
А реально — «західний» шлях діє, конкуруючи з російським, який проходить Чечнею, як би закавказькі лідери не спростовували це «заспокоюючи» Москву. Реально Україна просто може купувати для себе стільки каспійської нафти, за скільки може заплатити.
