Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Наступник Рюрика

23 липня, 2003 - 00:00

Включивши телевізор у четвер увечері, я дізнався, що президент Росії відвідував першу столицю Давньої Русі — село Стара Ладога. Я уже вирішив, що недочув — але 1-й канал акуратно повторив інформацію Російського телебачення. Телерепортери, втім, можуть бути не дуже освіченими — але тут в одному ряду з ними опинилися служби, які готували приїзд глави держави до Старої Ладоги, і сам президент Володимир Путін.

Стара Ладога — один із найцікавіших пам’ятників минувшини, і навряд чи вона потребує красивих легенд, швидше вже — реставрації. Пріоритет Києва як «матери городов русских» ніколи ніхто всерйоз не заперечував. Так, звичайно, завжди були історики, які стверджували, що київськими князями були зовсім не слов’яни, а скандинави, яких спочатку запросили княжити у Новгород, звідки вони і пішли в похід на Київ, убили тутешніх князів — ласкаво просимо на Аскольдову могилу — і організували давньоруську державу. Але навіть якщо й погодитися з цими істориками і визнати, що до того, як потрапити до Новгорода, скандинави княжили саме в Ладозі, то не можна не помічати простого факту: тоді в цьому місці не могло бути й гадки про жодну давньоруську або навіть давньослов’янську державу. Легендарний Рюрик міг бути ватажком варязької дружини і княжити в цьому місці (в районі якого і напередодні будівництва Петербурга була, між іншим, шведська провінція Інгерманландія і жили здебільшого угро-фіни) виключно над своїми одноплемінниками. Тож король Норвегії був би на ювілеї такої «столичної» Ладоги доречнішим, ніж президент Росії.

Але, повторюся, Стара Ладога навряд чи потребує подібних легенд, а Київ із підручників історії не викреслити навіть найприскіпливішим краєзнавцям Ленінградської області та Російського телебачення. І вже тим більше не потрібна участь у псевдоісторичних експериментах президентові Росії, який виглядав на тлі пояснень сільських екскурсоводів украй двозначно. Звичайно, з одного боку, приємніше бути наступником Рюрика, ніж якогось Бориса Єльцина. Але, з іншого боку, на користь ладозького князювання Рюрика свідчать хіба що змії, які могли покусати не менш легендарного князя Олега, і досі, за словами екскурсовода, не перевелися в сільських околицях. А Борис Єльцин — ось він, живий і майже здоровий у Барвісі… І змій там ніяких начебто немає…

Віталій ПОРТНИКОВ
Газета: 
Рубрика: