Доки німецьке курортне місто Гайлігендамм не опинилося за «залізною завісою», тут зустрічалися Гітлер і Муссоліні. Цього тижня тут відбудеться саміт «Групи восьми», і Гайлігендамм може стати ще й точкою, де почалася нова «холодна війна» між Росією та Заходом.
Президент Росії Володимир Путін уже встиг непрямо звинуватити Америку в тому, що вона прагне до «такого ж диктату, який був у Третьому рейху», маючи на увазі американський план розміщення протиракетного «щита» в Східній Європі. Держсекретар США Кондолізза Райс у боргу не залишилася — минулого тижня звинуватила Росію в тому, що вона «грає в конфронтаційні ігри іншої доби», маючи на увазі «холодну війну». Протистояння з Росією, скоріше за все, стане головною темою саміту і затулить навіть пошук спільних підходів до боротьби зі зміною клімату. Президент Джордж Буш уже планує відвідати Польщу та Чехію, де планується розмістити десять американських ракет-перехоплювачів.
— Це не те питання, з якого Росія готова пом’якшувати свою позицію, — заявив один із радників Путіна. — Ми жорстко налаштовані проти американських планів, оскільки переконані, що цей щит докорінним чином змінить військовий баланс сил у Європі.
А минулого тижня Росія провела випробування нової балістичної ракети, спроможної подолати цю систему ПРО і покласти початок пострадянському арсеналу стратегічної зброї.
Буш із Путіним спочатку зустрінуться сам на сам у Гайлігендаммі, а ще за місяць на них чекає зустріч у Кеннебанкпорті, штат Мен, — у маєтку, куди родина Бушів приїжджає відпочивати під час відпустки.
— Що правда, то правда — за останні кілька місяців риторика стала дещо жорсткішою, — заявив радник президента з національної безпеки Стівен Гедлі. — І нам здається, що вже час пробувати якось її заспокоїти.
Останнім часом Росія впевнено вступає в подібні сутички не лише з Америкою, а й практично з усією Європою. Тут і відмова екстрадувати до Великої Британії Андрія Лугового, який підозрюється в убивстві противника Путіна Олександра Литвиненка, і відмову надати незалежність Косово.
— Ми вже звикли думати, що росіяни не зважаться наполягати, коли з ними ніхто не погоджується, але це вже не так, — говорить Стівен Сестанович, старший науковий працівник нью-йоркської Ради з міжнародних відносин. — Щодо Косово вони повністю готові йти до кінця поодинці.
Однак у Гайлігендаммі проти росіян буде виставлено відроджений західний альянс: консервативний президент Франції Ніколя Саркозі, якого на батьківщині називають американцем, канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка на нещодавньому саміті Європейського Союзу розкритикувала Путіна за неувагу до прав людини, і Буш. Президент Америки проведе також двосторонні зустрічі з Тоні Блером, для якого цей саміт «Групи восьми» буде останнім, і з Саркозі, який, як і Буш, взагалі не п’є спиртного і любить їздити на велосипеді. Ставлення французького та американського лідерів один до одного настільки позитивне, що це вселяє певні надії.
Незважаючи на компромісні заходи, запропоновані Бушем минулого тижня, у Європи залишаються суперечності зі Сполученими Штатами щодо боротьби зі зміною клімату. Німеччина хоче до 2050 року скоротити викиди парникових газів на 50 відсотків, сподіваючись, щоб хоча б завдяки цьому температура планети підвищиться до кінця нашого сторіччя не більш ніж на два градуси. Буш же запропонував власний план: він має намір зібрати разом країни, що найбільш сильно забруднюють атмосферу, включаючи Китай і Індію, та визначити цільові показники обмеження викидів на кінець 2008 року.
— Це не противага якійсь із існуючих пропозицій, — сказав Гедлі. — Це спроба зробити свій внесок у постійний діалог.
Пропозиція Буша дещо послабила негативне враження від відмови Америки підписати прийнятий 1997 року Кіотський протокол з боротьби зі зміною клімату, хоча в Америці цей розворот вітають набагато більше, аніж у Європі. Річ у тім, що всередині країни від Буша все сильніше вимагають політичних змін найрізноманітніші сили — від «зелених» християн-євангелістів до «яструбів» із військового табору, які вимагають зниження залежності Америки від близькосхідної нафти і ділових кіл, позицію яких виражає в тому числі й міністр фінансів бушівського уряду Генк Полсон.
— Хоч що б там говорили, Кіотський протокол було підписано лише найбагатшими країнами, і то вони його не виконали, — вважає Роджер Бейт, науковий працівник вашингтонського Американського інституту підприємництва. — Тепер Буш також говорить: «Добре, граймо за вашими правилами. Встановімо для країн, що розвиваються, цільові показники, які допоможуть їм знизити власні викиди, і подивимося, що з цього вийде».
Однак при цьому Буш відмовився створювати будь-яку глобальну систему торгівлі квотами на викиди, яка дозволила б купувати та продавати кредити на вуглекислий газ. Також американська сторона не бажає приймати для себе обмеження з енергоефективності, які підтримує Європа, а американські компанії називають непідйомними. Бейт взагалі вважає, що європейці просто хизуються.
— Ніякого значного скорочення використання енергії домогтися не вдасться, якщо не йти на значне підвищення її ціни для споживачів. І ніхто не зрозуміє, наскільки серйозно виборець ставиться до проблеми глобального потепління, доти, доки середньому класу та біднякам не доведеться або відмовлятися від літньої відпустки, бо вони не зможуть дозволити собі квитки на літак, чи взимку заощаджувати на опаленні, — вважає він.
Не виключено, що на саміті вдасться домогтися якогось прогресу з іранського питання: тут росіяни вже зближуються з позицією Європи та Америки і, можливо, зрештою підтримають посилення санкцій у зв’язку з ядерною програмою Тегерана.
— Це єдине питання, з якого росіяни досі хочуть бути з кимось разом, — говорить Стівен Сестанович. — Вони не хочуть, щоб їх вважали спонсорами іранської ядерної бомби. Це поганий піар.
