Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон повідомив про наміри Альянсу підтримати багатонаціональні стабілізаційні сили, керовані Польщею, в Іраку. Таке рішення Альянс ухвалив ще в понеділок, якраз напередодні мадридської зустрічі. Не виключено, що зроблено це було спеціально: своєрідний презент для критиків натівської ефективності. НАТО, зокрема, пообіцяло забезпечити підрозділи польського сектора в повоєнній країні комунікаційними засобами, транспортом, розвідданими. Раніше Польща заявляла про готовність відправити до Іраку від 1,5 до 2,2 тисячi вояків. Як вiдомо, до сил, керованих поляками, увійдуть українські військові підрозділи. Отож, підтримка Альянсу може виявитися корисною не лише для Варшави, а й для формування більш сприятливого діалогу по лінії Україна-НАТО. У Брюсселі не можуть не враховувати того факту, що кількість українських солдатів в Іраку буде порівняною з польским контингентом у складі міжнародної дивізії.
Антитерористична боротьба, схоже, має стати тією єднальною ланкою, котра повинна була б згладити непорозуміння в рядах НАТО. Джордж Робертсон визначив антитерор як визначальний чинник майбутньої діяльності Альянсу: «Ми маємо йти туди, де існують загрози». Як доказ він повідомив про рішення НАТО перебрати командування п’ятьма тисячами солдатiв міжнародних сил в Афганістані 11 серпня цього року. Представники блоку наголошують, що це перша операція організації за всю її історію за межами Північної Америки і Європи.
Іноземна преса мiж тим відзначала крихкість нової єдності Альянсу. Аналітики зокрема припускають можливе загострення всередині НАТО. Політики Європейського Союзу останнім часом висловлювали чимало критичних заяв щодо неєвропейської військової присутності на континенті.
Міністр закордонних справ України Анатолiй Зленко уже мав у Мадридi ряд двосторонніх зустрічей — із іспанською, турецьким колегами. У вівторок він зустрічався з генсеком Джорджем Робертсоном, який, згідно з повідомленнями зовнішньополітичного відомства, «високо оцінив досягнення України в реалізації Плану дій Україна-НАТО та Цільового плану на 2003 рік». На осінь, як стало відомо, заплановано візит Робертсона до Києва. Під час засідання КУН міністри натівських держав «визнали значний прогрес, досягнутий Україною на шляху євроатлантичної інтеграції за останніх півроку, відзначивши, зокрема, її успіхи у здійсненні внутрішніх перетворень, а також досягнення на міжнародній арені». Звертає увагу, зокрема, те, що ще кілька місяців тому НАТО висловлювало свою стурбованість браком дій з боку України (Джордж Робертсон тоді навіть надіслав листа прем’єр-міністру Віктору Януковичу).
Міністр закордонних справ України Анатолій ЗЛЕНКО поділився з «Днем» по телефону своїми враженнями від мадридської зустрічі:
— Що б ви відзначили як головний підсумок мадридських зустрічей для України?
— Головний результат полягає в тому, що зусилля України на шляху євроатлантичної інтеграції знайшли визнання і підтримку. Якщо в минулому у нас були певні проблеми в діалозі з НАТО, то Мадрид показав, що вони значною мірою залишилися позаду. Україна, скажу без перебільшення, відновлює свій високий старт у європейській політиці. Під час зустрічей в Мадриді йшлося про широкий комплекс питань. Серед них — військова реформа. У цьому контексті нам дали досить високу оцінку. Порушувалися також питання фінансового характеру. Тут особливий наголос робився на прозорості. Йшлося також про дії України щодо Іраку, про внутрішню ситуацію в Україні в цілому. Я поінформував про значні економічні зрушення, про зростання рівня ВВП, про розвиток виробничої сфери в цілому, що також привернуло увагу і справило відповідне враження на учасників засідання Комісії Україна-НАТО (КУН). Лейтмотив мадридських зустрічей — це підтримка і готовність надавати відповідну допомогу. Ми пройшли важливий екзамен, коли Україні було дано першу досить високу оцінку на такому рівні щодо виконання положень Плану дій і Цільового плану дій на 2003 рік. Крім того, я мав можливість виступити під час засідання Ради євроатлантичного партнерства, де головна увага приділялася вжиттю адекватних заходів щодо нових викликів і загроз у світі. Під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Джорджем Робертсоном ми мали можливість більш детально обговорити окремі аспекти Плану дій і Цільового плану дій. Йшлося про плани співробітництва на найближчу перспективу, а також про наступний візит генсека НАТО в Україну. Тональність в оцінках України різко змінилася, і цьому є різні пояснення. Однак головне полягає в тому, що ми проводимо конкретну роботу.
— Що може чекати на Україну після виконання Цільового плану дій на поточний рік? Чи можна сподіватися на План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ)?
— Україна зараз основну увагу приділяє виконанню Цільового плану дій на 2003 рік. У кінці цього року проводитиметься ще одне засідання КУН на рівні міністрів закордонних справ, де будуть підбиті остаточні підсумки. В залежності від того, наскільки Україна зможе просунутися на той час, будуть визначатися подальші кроки. Це може бути новий Цільовий план. А може бути інший, удосконалений, і містити такі положення, які відповідатимуть, скажімо, ПДЧ. Зараз головне — не стільки назва документа, а його зміст. Важливий такий документ, який дійсно відповідав би нашим інтересам і при виконанні необхідних заходів максимально наблизив Україну на шляху реалізації євроатлантичної інтеграції.
