Голова Ради ЄС, віце-прем’єр та голова МЗС Бельгії Луї Мішель на підсумковій прес-конференції заявив, що міністри розмовляли про так звану силу НАТО- плюс для Македонії. Разом iз тим, він відзначив, що члени Євросоюзу вважають, пише газета «Гардіан», що для цього потрібен або мандат ООН, або пряме прохання уряду Македонії. На даний момент немає ані того, ані іншого. У свою чергу, генеральний секретар Ради ЄС Хав’єр Солана пояснив, що операція «НАТО-плюс» означає міжнародну присутність у Македонії, в якій, крім держав Північноатлантичного альянсу, зможуть взяти участь інші країни, зокрема, Швеція, Росія та Україна. Це рішення означає, що контингент НАТО у Македонії найближчим часом отримає підкріплення українських та російських миротворців. Сама ж операція, у разі її схвалення міжнародним співтовариством, набуде характеру операції з підтримки миру.
Представники Македонії цими вихідними заявили, що операція із збирання зброї албанських екстремістів повинна завершитися 26 вересня. До цього часу сили НАТО планують зібрати понад 3 тис. одиниць різної зброї, переданої нелегальною албанською «Визвольною національною армією». Скоп’є, виходячи із заяв македонського керівництва, поки що не має наміру дозволити військам НАТО залишатися в країні після закінчення терміну збирання зброї. Для продовження мандату міжнародної військової місії так чи інакше потрібне схвалення македонського уряду, який аж ніяк не висловлює такої згоди. Президент Македонії Борис Трайковськи зажадав виведення НАТО після закінчення процесу роззброєння албанських бойовиків. У той же час на зустрічі під Брюсселем недвозначно вказувалося, що відхід контингенту НАТО з Македонії може створити «вакуум безпеки» для неозброєних спостерігачів ОБСЄ, і що Македонія у разі прийняття такого рішення ризикує втратити підтримку ЄС, що нараховує мільйони євро.
