Безпроблемність у відносинах двох сусідніх країн може свідчити про дві речі. Або взаємодія між державами — на нульовій позначці, тому в них навіть теоретично не можуть виникати суперечки. Або ж співпраця відбувається, справді, на досить якісному рівні. В українсько-угорських відносинах, які український президент Леонід Кучма якраз відніс до безпроблемних, трохи є і від першого, а дещо — від другого твердження. Будапешт надто багато приділяв уваги власним євроінтеграційним процесам, а перед тим — ще й вступу до НАТО, щоб озиратися на свою східну сусідку — Україну. Останнім часом відношення угорців до Києва помітно змінилося. Чому може бути твердженням і вчорашній приїзд в Україну угорського президента Ференца Мадла.
Перше іноземне посольство в Києві відкрила саме Угорщина. Україна у свою чергу відкрила своє перше посольство саме в Будапешті. Угорщина разом iз Польщею — єдині дві країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу, які обіцяють не запроваджувати для українців візового режиму до моменту їхнього вступу. У Будапешті серйозно обмірковують питання допомоги в облаштуванні західного кордону України відповідно до стандартів ЄС. Після минулорічного візиту Анатолія Кінаха до Угорщини з’явилася надія на залучення угорців до проекту транспортування каспійської нафти маршрутом Одеса—Броди—Гданськ і далі до Захiдної Європи. У Будапешті чекають тепер від Києва конкретних пропозицій. У Києві, очевидно, великі сподівання покладають і на можливість створення угорського лобі у Євросоюзі: Угорщина зараз за два роки від членства в ЄС, і вже два роки є членом НАТО. І тому підтримка, яку Угорщина може надати Києву на євроатлантичному рівні була б не зайвою. До речі, як повідомив учора Леонід Кучма після переговорів із президентом Мадлом, «Угорська республіка підтримує прагнення України стати асоційованим членом Євросоюзу».
Під час спільної прес-конференції Ференц Мадл назвав добрий десяток питань, які він обговорював із Леонідом Кучмою. Йшлося про співпрацю в плані євроінтеграції, про можливість співробітництва України з «Вишеградською четвіркою» (Угорщина, Чехія, Словаччина, Польща), про посилення заходів у боротьбі з тероризмом, про питання захисту національних меншин: угорської — в Українi, української — в Угорщині. Одне з вічних питань двосторонніх відносин — ліквідація наслідків повеней та вжиття заходів для їх уникнення у майбутньому. Учора представники з України та Угорщини, зокрема, підписали Концепцію комплексного протипаводкового облаштування річки Тиса. Документ передбачає різнобічне залучення країн басейну річки Тиса (України, Угорщини, Словаччини, Румунії та Югославії) для вирішення проблеми стихійного лиха у прикордонних регіонах.
Динамічне просування Угорщини до Євросоюзу породжує перед двома країнами ще одне питання. Пересування громадян. ЄС через два роки впритул наблизиться до українського кордону. Як зробити так, щоб він не опинився закритим? «Відповідальність Вишеградської четвірки — наблизити Україну до Євросоюзу. Угорщина хотіла б уникнути нових ліній розподілу. Україна має в Європі вагу. Вона у будь-якому випадку залишиться важливим партнером. Слава Богу, ЄС зрозумів уже, що розділяє його з Україною не Атлантичний океан», — таку точку зору висловив «Дню» наприкінці минулого року керівник департаменту політичних відносин із ЄС при МЗС Угорщини Іштван Чейтей.
Два лідери зачепили іще одну досить делікатну для обох країн тему — виборів, які невдовзі відбудуться як в Україні, так і в Угорщині. Із різницею всього в один тиждень (угорці обиратимуть депутатів 7 квітня). За словами Леоніда Кучми, «Угорщина — країна, в якої ми можемо і зобов’язані повчитися і в економіці, і в політиці», хоч «навчитися у своїх сусідів, тут, поряд, у нас глузду не вистачає». Український лідер нагадав, що в Угорщині за більшість у парламенті змагаються лише дві політичні сили, між якими «немає магістральних розбіжностей у розвитку країни, чого не можна сказати про Україну... Наше клонування політичних партій і блокiв дійшло до абсурду». Угорський президент відповів на це єдиним побажанням, щоб «політичні сили не втрачали своїх орієнтирів, і їхні обіцянки слугували поліпшенню добробуту громадян».
