Заступник голови опозиційної фракції ХДС/ХСС, голова Баварської земельної групи ХСС у Бундестагу Міхаель ГЛОС — яскраве свідчення того, що в німецькій політиці немає єдиної думки щодо операції в Іраку й нинішньої кризи відносин між Німеччиною і США. Думка пана Глоса цікава вже тому, що його блок ХДС/ХСС зовсім небагато програв на останніх виборах коаліції соціал-демократів і зелених, отже він представляє позицію значної частини німецького суспільства.
— Будь ласка, ваш прогноз щодо подальшого розвитку подій. Я маю на увазі також і розвиток світового устрою таких організацій, як ООН, НАТО, ЄС після війни, проблеми подолання розколу як у Європі, так і між європейськими державами і США:
— Тут є багато питань в одному. По-перше, дуже бажано, щоб ця війна закінчилася якомога швидше, щоб вона принесла якомога менше жертв, щоб цього диктатора було вигнано з Іраку.
Після цього треба буде переглянути ті інструменти, які існували досі, для подолання криз. Передусім, це Рада Безпеки ООН. В першу чергу слід замислитися над тим, чи залишається репрезентативним сам склад Ради Безпеки — адже Німеччина не є постійним членом цієї Ради, та й країни Східної Європи не представлені в ній належним чином. Найгірше, що може бути — це те, що ООН не зможе далі виконувати свою роль як інструмента для подолання конфліктів. ООН в своїй ефективній діяльності дуже залежить від найпотужніших держав світу. Серед них, безумовно, є й Сполучені Штати. Дуже шкода, що ООН не вдалося знайти єдиного підходу до вирішення проблеми Саддама Хусейна.
По-друге. НАТО може добре функціонувати лише в тому разі, коли належним чином функціонуватиме вісь між Америкою та Європою. А ця вісь останнім часом зазнала дуже великих втрат. Я сподіваюся на те, що в НАТО буде вироблена спільна політична підтримка американської позиції, і що НАТО не зазнає таких втрат, які буде неможливо виправити. Як приклад можна навести американсько-турецькі відносини. Вони завжди були дуже тісними, особливо у військовій галузі. Зараз ми бачимо, що вони погiршуються.
І по-третє, ми повинні вже зараз замислюватися над післявоєнним устроєм Іраку. І тут не можна віддавати всю повноту активності тільки Сполученим Штатам, свою роль тут повинен зіграти і Європейський Союз. Звичайно, мирний розвиток в тій частині світу, де зосереджені величезні запаси енергоносіїв, має першочергове значення і для світової безпеки, і для добробуту громадян усього світу.
— Чи вірите ви у визначення «стара» і «нова» Європа, у те, що після війни світ може бути багатополюсним?
— Звичайно, ніхто не хоче, щоб у світі була тільки одна велика сила. Зараз такої ситуації немає, її не буде і в майбутньому.
Хотілося б, щоб такі могутні, потужні держави, як Сполучені Штати або Китай, були державами демократичними, в яких поважають принципи демократії, свободи і права людини. Але необхідно, щоб разом із Сполученим Штатами і Китаєм помітну роль на світовій арені відігравала і потужна Європа. Таку роль вона зможе відігравати лише коли буде єдиною і виступатиме спільно. Я не бачу іншої розумної альтернативи для Європи.
— Якою може бути думка вашої партії, вашої фракції щодо можливості приєднання України до НАТО і ЄС?
— Таке питання зараз конкретно не стоїть. Але в цілому мені здається, що наша фракція більше б симпатизувала вступу України, ніж Туреччини.
— Чи є в такому разі відмінності в політиці щодо України, яку пропонує ваша партія, і політикою уряду Німеччини?
— Досі не можна було відзначити якихось великих відмінностей між урядом і опозицією щодо України. Ми сподіваємося, що їх не буде й надалі. Але, звичайно, теперішня ситуація викликає певне занепокоєння. Тут слід додати, що Баварія, де багато років править ХСС, була, залишається й буде основним двигуном розвитку українсько-німецьких вiносин. Про це свідчить ситуація з інвестиціями, економічною співпрацею, що є головним фундаментом для партнерства взагалі.
