Рональд Вілсон Рейган був найкращим виконавцем ролі президента Сполучених Штатів, — часто можна почути і прочитати у американців. Сороковий президент США (1981 — 1989 роки), який помер у суботу у віці 93 х років, вважається переможцем у «холодній війні», і це, можливо, дійсно головна його заслуга перед світом. Йому належать і визначення Радянського Союзу як «імперії зла», і започаткування регулярних зустрічей з радянським керівництвом.
Із іменем Рональда Рейгана асоціюється відразу декілька речей. Від 1937-го він був актором у вестернах, грав переважно ковбоїв і «гарних хлопців». І тільки в 60-х став політиком. Президент Рейган був ініціатором розробки програми «зоряних війн», з якої при президентах Клінтоні і Буші-молодшому народилася нарешті програма національної протиракетної оборони, покликана знизити ризик ядерного нападу на Сполучені Штати. Він був ініціатором «рейганоміки» — програми реформування американської економіки, яка викликала звинувачення в тому, що багаті стали багатшими, а бідні — біднішими. Нарешті, саме за президента Рейгана, з його першої зустрічі у Рейк’явіку з Михайлом Горбачовим 1986-го року розпочалися радикальні зміни у відносинах між Заходом і Сходом. І саме тому можна стверджувати, що з Рональдом Рейганом відійшла ціла епоха, епоха, що визначала світоустрій після Другої світової війни.
Баронеса Маргарет Тетчер, екс-прем’єр-міністр Великої Британії, вважала Рейгана одним із своїх найближчих друзів, їй належить вислів: «Рейган виграв «холодну війну» без єдиного пострілу». Це дійсно так: «холодна війна» фактично завершилася одночасно з рішенням про ліквідацію Радянським Союзом ракет середньої дальності, націлених на країни Західної Європи. «Рейганоміка» збагатила багатих — і це правда. Суть програми була в тому, щоб знизити зростання урядових витрат (це не вдалося), знизити рівень соціальних витрат, а особливо — знизити податки на доходи, як з капіталу, так і з найманих робітників. За рахунок контролю над грошовою масою планувалося зниження інфляції (це вдалося). В результаті зросло промислове виробництво, знизився рівень безробіття, стабілізувався обмінний курс долара, зросла інвестиційна привабливість американської економіки. У свою чергу, оздоровлення американської економіки мало безпосередній вплив на поразку СРСР у «холодній війні», оскільки призвело до падіння світових цін на нафту, що нанесло непоправного удару по радянській економічній системі і можливостях Москви з фінансування багатьох програм. Нью-Йоркська біржа вшанувала пам’ять Рейгана тим, що відкрилася на дві хвилини пізніше звичайного, що для біржі є показником.
Назвавши СРСР «імперією зла», Рейган тим не менш був ініціатором справжнього прориву у відносинах з Москвою — саме він відкрив Горбачова як партнера на переговорах із Заходом. І саме Рейган закликав Горбачова знищити Берлінську стіну, що й сталося 1989-го. Щоправда, об’єднання Німеччини відбулося вже в часи іншого президента США. Адміністрація Рейгана надавала чималу підтримку тодішнім опозиційним рухам у Польщі, Чехословаччині — що було не останнім чинником в успіху «оксамитової революції» в Празі, «круглого столу» між комуністичною владою і Лехом Валенсою в Польщі. Розпад організації Варшавського договору — теж великою мірою справа рук адміністрації Рейгана. Він зробив чималий внесок у розпад «світової системи соціалізму» та й Радянського Союзу.
Рейган довів світу, що успішно керувати великою країною (і значною мірою тодішнім світом) можна не лише не маючи відповідної освіти, але й у досить похилому віці — на свій перший термін він був обраний у віці 69 років. І цим створив виразний контраст з ситуацією в радянському політикумі, який до Горбачова отримав назву «геронтократії». Що, до речі, було ще одним доказом на користь того, що добре, коли в суспільстві нормально функціонує політична система, заснована на демократії, яка становить ядро політичного життя. І тоді яскрава постать — а Рейган, безумовно, був яскравим політиком — доповнює й відтінює, але не підміняє цієї системи. Адже фанатичний антикомунізм Рейгана, його віра у чудодійність низьких податків і таке інше могли й не спрацювати на користь Сполучених Штатів так, як це сталося, і завдяки чому Рейган і став «найкращим виконавцем ролі президента».
