Не склалося в Євгена Примакова відвідати Київ, подивитися матч «Динамо» з «Баварією», зафіксувати прорив у придністровському замиренні та розв'язати купу українсько-російських торговельно- економічних проблем. Учора вранці він повідомив про перенесення свого візиту до України. Неофіційні джерела запевняють, що через проблеми Примакова зі здоров'ям, зокрема застарілий радикуліт. Відомо поки що про прохання російської сторони провести українсько-російський та придністровський саміти в Києві у третій декаді квітня.
Коментарі українських посадових осіб щодо чергового невізиту російського можновладця, цього разу прем'єр-міністра, були надзвичайно неемоційними. Ніхто не сумнівається в тому, що Примаков до Києва не доїхав дійсно тільки через проблеми із здоров'ям. Але водночас Росія переживає чергову хвилю внутрішньополітичних проблем. Багато хто припускає, що свою роль відіграли російські внутрішньополітичні проблеми. Адже коли вчорашні можновладні «олігархи» — Борис Березовський, банкір Смоленський — оголошуються в розшук через Інтерпол, то в цей час може бути й не до візитів. Тим більше, що напередодні ж не вдалася провалилася місія Примакова до Белграда та Європи (що визнано всіма, крім нього самого), тривають авіаудари по Югославії, що продемонструвало фактичну втрату Росією статусу супердержави. На цьому тлі Москві потрібні лише гучні перемоги — а їх, очевидно, не гарантувалося. Тим більше, що ще напередодні МЗС України заявляло, що реакції Києва та Москви на бомбардування Югославії та їхні пропозиції щодо врегулювання ситуації на Балканах різняться між собою по суті. А з ними могли бути й проблеми.
Ще на кінець дня 6 квітня візит Примакова до Києва готувався. Готувався й призначений було на п'ятницю в Києві саміт з придністровських питань за участі, крім Примакова та Кучми, президента Молдови Петру Лучинського та лідера Придністров'я Ігоря Смирнова. У Києві очікували прориву, особливо виходячи з того, що останні неафішовані зусилля української дипломатії на цьому фронті почали приносити свої плоди.
Щоправда, прохання перенести візит не є безпрецедентним. Україна, зокрема, минулого року повідомила про неучасть у центральноєвропейському саміті в Зальцбурзі теж за кілька годин до його початку — й це не розглядалося як щось надзвичайне.
Українсько-російських проблем, які не розв'язуються роками, чимало. Газові борги, розблокування успадкованих Росією ще радянських валютних рахунків у Зовнішекономбанку, давно обіцяне Москвою виділення Києву нерухомості з колишньої радянської власності в 36 країнах, спільні проекти. Маловірогідно, щоб і тепер щось раптово зрушило з місця.
У причетних до зовнішньої політики українських установах не схильні розглядати як простий збіг обставин прохання Росії підготувати візит Примакова саме на той час, коли у Вашингтоні намічені саміти НАТО та НАТО—Україна. Це вже було — коли святкувався ювілей плану Маршалла, було намічено візит до Києва тодішнього прем'єра Росії Черномирдіна. Але Київ, за словами одного з високопосадових дипломатів, просто спокійно займається своїми справами. І буде займатися.
