Жодних сюрпризів вибори президента в Польщі не принесли. Фактично всі аналітики сходилися в думці, що з незначним відривом на першому місці буде прибічник вільного ринку Дональд Туск. Ніхто не мав сумніву, що вслід за ним «ітиме» правоцентрист Лех Качинський. Не «розчарувала» тих, хто висловлював прогнози, і явка виборців: вона знову була досить низькою — трохи менше 50%.
Польща не змогла уникнути другого туру виборів, оскільки жодному з кандидатів на президентську посаду не вдалося отримати 50% голосів. Туск заручився підтримкою лише 35,8% виборців, його головний конкурент Качинський — 33,3%. Решта — десять кандидатів — залишилися далеко позаду. Низький рівень явки під час останніх виборів не на жарт налякав польський політикум. Екс- президент Польщі Лех Валенса поскаржився, що поляки марнують ті реформи, за які він боровся в 1980-х роках: «Коли я боровся за демократію, то гадав, що мої співвітчизники зможуть користуватися результатами цієї боротьби. Проте зараз я непокоюсь — задля чого були всі ці страждання, ці пошуки, побиття, арешти?»
48-річний Туск заявив, дізнавшись про перші підсумки голосування, що він «пишається результатом і Польщею». Водночас 56-річний Качинський висловив упевненість в тому, що «в тривалій боротьбі ми переможемо». Тепер двом кандидатам доведеться поборотися спочатку за голоси тих, хто не прийшов проголосувати в першому турі, а також за симпатії тих 30% виборців, які були прибічниками інших претендентів на президентське крісло. Експерти припускають, що 15,6% виборців, які проголосували за популіста Анджея Леппера, віддадуть свої голоси за пана Качинського. Політичні сили, які представляють Качинський (партія «Право і справедливість») і Туск («Громадянська платформа»), стали переможцями на парламентських виборах, які відбулися два тижні тому. Обидва політики є прихильниками ринкової економіки, хоч пан Качинський робить більший акцент на цінностях релігії і родини.
Якою буде подальша доля поки що президента Олександра Квасневського? Перед ним відкривається чимало перспектив. Перша — внутрішньополітична: він може працювати над посиленням (нині можна навіть вести мову про реанімацію) ролі лівих сил у Польщі. Експерти стверджують, що він міг би сфокусувати увагу на відновленнi авторитету партії Союзу лівиці демократичної (вихідцем якої він є), аби вона могла достойно пройти випробування виборами-2009. Пророкують і інший шлях Квасневському — міжнародний. У дипломатичних колах уже давно точаться розмови про висунення Олександра Квасневського на посаду генерального секретаря ООН. Термiн нинішнього генсека Кофі Аннана, який обіймає цю посаду вдруге поспіль, закінчується 31 грудня 2006 року. Два роки тому аналітики всерйоз обговорювали можливість «генерального секретарства» польського президента в НАТО.
Чи зміниться зовнішня політика Польщі з приходом нового президента? Майже напевно — ні. Більшість соцопитувань показують, що переможцем на виборах стане Дональд Туск. Він якраз виступає за підтримку проєвропейських прагнень України. Недавно він повідомив, що у Брюсселі розмовляв iз головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу та генсеком НАТО Яаппом де Хоопом Схеффером і отримав від них підтвердження, що ЄС та Північноатлантичний альянс не замикають двері перед Україною. Таким чином, на думку Туска, був сенс у зусиллях Польщі просувати європейську та євроатлантичну інтеграцію України. Кандидат у президенти Польщі підтвердив намір і надалі підтримувати європейські прагнення України, але серйозну роботу щодо забезпечення європейських стандартів, на його думку, має здійснити сама Україна.
