Здавалося, що зі вступом до Європейського Союзу Румунія буде вести себе по-європейськи щодо своїх сусідів, яким не пощастило потрапити до цього елітного клубу. Здавалось, що Бухарест сумлінно дотримуватиметься міжнародних зобов’язань і не ставитиме під сумнів існуючі кордони зі своїми сусідами. Однак, це не так. І досі румунська влада не ратифікувала договір про кордон із Молдовою. Досить довго подібна проблема існувала у відносинах між Румунією та Україною.
І все тому, що Бухарест тривалий час не хотів визнавати договори, які раніше були підписані Румунією і які чітко визначали кордони між Радянським Союзом та Румунією і відповідно з Українською та Молдавською Радянськими Соціалістичними Республіками. Нагадаємо, що 1975 року Румунія підписала заключний акт Загальноєвропейської наради з безпеки і співробітництва, згідно з яким офіційно погодилася з приналежністю острова до УРСР. І зараз румунська влада веде не зовсім дружню політику щодо Молдови та України роздаючи паспорти румунським етнічним групам у цих країнах і навіть студентам румунського походження, які навчаються в Румунії.
Не можна назвати дружною позицію країни, яка подала в Міжнародний суд ООН на Україну, заявляючи, що острів Зміїний є не островом, а скелею, намагаючись таким чином збільшити власну виключну економічну зону. Як відомо, 3 лютого цього року суд таки визнав Зміїний — островом, а також визначив берегову лінію України на континентальному шельфі й межі виключних економічних зон у Чорному морі. Крім цього, Бухарест намагається будь-яким чином протидіяти спробам України прокласти власний суднохідний канал у дельті Дунаю.
Але цим не закінчується недружня позиція Румунії по відношенню до нашої держави. Особливо активно проти України діє ультраправа неурядова організація — націоналістичний рух «Нові праві», створена в 1999 році. Члени цього руху вважають себе ідеологічними послідовниками та продовжувачами традицій румунської профашистської воєнізованої структури «Залізна гвардія», що діяла в Румунії в період із 1927 року до початку Другої світової війни. Діяльність «Нових правих» спрямована на дискредитацію політики України у сфері забезпечення прав етнічних румунів, а також створення умов для відродження Румунії, в тому числі за рахунок частини українських територій. Ця ультраправа організація відкрито виступає за «відтворення Великої Румунії», пропагує та інспірує великорумунські та уніоністські настрої серед румунських громад у сусідніх із Румунією країнах. За підтримки урядових структур Румунії, це призводить до поширення сепаратистських та антиукраїнських настроїв у прикордонних районах Чернівецької та Одеської областей України.
За наявною інформацією, сьогодні з нагоди відзначення Національного дня Румунії активісти організації планують провести пікетування посольства України в Бухаресті. Для цього вони розробили відповідні агітаційні матеріали, зокрема листівки, на яких зображено Румунію в кордонах 1918 року, до складу якої входять українські землі Північної Буковини та Південної Бессарабії, Герцаївський та Хотинський райони, теперішні українські населені пункти — міста Чернівці, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Рені тощо.
Цілком можливо, що сьогодні події розгортатимуться за сценарієм минулого року, коли в листопаді 2008 р., з нагоди 90-річчя так званого об’єднання Буковини з румунською державою та утворення «Великої Румунії» «Нові праві» провели пікетування Посольства України в Румунії. Під час пікетування голова організації Тудор Іонеску та керівник її юридичного департаменту Міхай Рапчя безпідставно звинуватили Україну у порушені прав румунської, а також інших національних меншин, які проживають на території нашої країни, недотримані Києвом положень статті 13 українсько-румунського базового політичного Договору 1997 р. Виступи організаторів акції супроводжувалися вигуками: «Буковина та Бессарабія — румунські землі», «Румунію — румунам», «Хай живе Велика Румунія» тощо.
Заявляючи, що «Україна є штучною державою, яка сповідує псевдодемократію, тому не може розглядатися як кандидат на вступ до НАТО та ЄС», організатори акції окреслили мету діяльності очолюваної ними організації — висування вимог до органів державної влади Румунії щодо денонсації базового політичного Договору з Україною, розгортання відповідної інформаційної кампанії на міжнародному рівні, заклик до європейських структур та міжнародних організацій щодо відмови від підтримки європейських та євроатлантичних прагнень України.
У січні та лютому 2009 р. аналогічні акції, які супроводжувалися гаслами та звинуваченнями щодо порушень прав румунів за кордоном, «Нові праві» провели перед посольствами Сербії та Болгарії. У квітні поточного року організація здійснила низку акцій протесту перед Посольством Республіки Молдова в Румунії. Її лідери відкрито закликали до скинення тодішнього керівництва Республіки Молдова. За даними молдовських дипломатів, активісти організації «Нові праві» брали активну участь у підготовці акцій протесту в Кишиневі під час квітневих парламентських виборів шляхом проведення відповідної пропагандистської роботи у середовищі студентської молоді з Республіки Молдова.
За наявною інформацією, 26 березня цього року в Бухаресті лідер неурядової російської організації «Євразійський Союз Молоді» П.Заріфуллін та лідер «Нових правих» Т.Іонеску підписали спільний програмний документ із директивами до 2015 року. Зокрема в документі відзначається: «двосторонніми зусиллями ліквідувати державність в Україні, так як існування України як незалежної держави не відповідає інтересам ні російського, ні румунського народів. Утиски росіян та румунів у місцях їхнього компактного проживання є ніщо інше, як етноцид. Держава Україна повинна бути знищена».
У червні—липні 2009 р. лідери , і активісти організації відвідали низку населених пунктів Болгарії та Сербії, у яких проживають етнічні румуни. Прикриваючись гуманітарними акціями, «Нові праві» вдавалися до активного пропагування там уніоністських та екстремістських ідей, розповсюджували літературу екстремістського змісту. Як наслідок, сербська влада прийняла рішення щодо заборони в’їзду на територію Республіки Сербія всім лідерам організації «Нові праві». За наявною інформацією, аналогічне рішення планує прийняти і болгарська сторона.
В Румунії організація «Нові праві» має розгалужену мережу повітових філій. Відповідне товариство створено в Республіці Молдова. За наявною інформацією, лідери і активісти організації активно залучають до своїх заходів і акцій та вербують до своїх рядів етнічних румунів з України, Болгарії та Сербії, які навчаються в румунських ВНЗ.
Серед румунської громадськості «Нові праві» сприймаються неоднозначно. Особливо критично до їхньої діяльності, зокрема, зважаючи на їхні націоналістичні гасла та крайні праві ідеологічні погляди, ставляться єврейські товариства, угорська громада, неурядові організації, що виступають проти правого екстремізму та сповідують демократичні європейські цінності. Водночас, завдяки популяризації християнських постулатів, «Нові праві» користуються підтримкою з боку Румунської православної церкви.
Тому не може не викликати здивування позиція румунського уряду, який крізь пальці дивиться на діяльність цієї організації, яка за останні два роки провела близько 80 акцій націоналістичного спрямування, і, яка закликає до повалення керівництва влади в іншій країні, а також закликає до перегляду існуючих кордонів. Невже Бухарест не розуміє небезпеки від потурання політичній силі, яка вважає себе послідовниками та продовжувачами традицій румунської профашистської воєнізованої структури «Залізна гвардія». Не менш дивним є і те, що румунська влада не засуджує намагання деяких політичних сил у Румунії переглянути існуючі міжнародні договори і повернути історію назад. Саме до цього закликають румунські «Нові праві». І не може бути виправданням те, що ця політична сила, за словами деяких експертів, є маргінальною. У Європі вже були приклади, коли до влади прийшла сила, яку теж спочатку вважали маргінальною. Ми добре пам’ятаємо наслідки цього: Голокост, Друга світова війна. Мабуть, і Європейському Союзу потрібно вказати Румунії як члену європейського клубу на неприпустимість потурання «новим правим».
