Продаж марихуани, порнографії та використання нелегальної робочої сили створили у США тіньовий ринок, який становить майже 10% економіки країни. За даними Бюро громадянства та імміграції, 2001 року до США перебралися 1,1 млн. іммігрантів (близько 50 тис. із них виграли в лотерею «грін-кард»), приблизно 4% із них — громадяни Росії та України. Нова імміграція становить близько половини загального зростання населення США. Крім того, щорічно до США проникають близько 300 тис. нелегалів. Усього, за різними оцінками, 2002 року на території США проживало близько 8 млн. нелегалів.
Бізнес із доставки до США нелегальних іммігрантів дуже ризикований, але, водночас, вельми прибутковий і не поступається за прибутковістю контрабанді наркотиків та зброї. Дані Інтерполу свідчать, що нелегальні перевізники людей в усьому світі заробляють понад $30 млрд. щорічно. Плата за доставку нелегала з азійських країн, таких, як Китай, до Західної Європи становить $3 тис., до Північної Америки — $4 тис. Мексиканці та жителі Латинської Америки сплачують за перехід кордону США $1,5 тис., жителі колишнього СРСР та країн Східної Європи — $10 тис. Цікаво, що ціни на послуги контрабандистів зросли після терактів 11 вересня 2001 року. Іммігранти, більшість яких не має таких грошей, зобов’язуються розрахуватися з контрабандистами після прибуття на місце. Якщо умови угоди не виконуються, то задіюють шантаж і силовий примус до роботи або занять проституцією.
Нелегальне перевезення людей щорічно призводить до сотень смертей. За даними митних і прикордонних служб США, лише 2003 року щонайменше 346 нелегалів із Мексики та інших країн Латинської Америки загинули, намагаючись нелегально перетнути американсько-мексиканський кордон. Більшість загиблих померли від спраги та теплового удару в пустелі, через яку прокладено кордон США та Мексики. Багато хто потонув у прикордонній річці Ріо-Гранде або загинув під колесами автомобілів у момент, коли перебігав автомагістралі.
Однак ця статистика неповна, і до неї не входять, приміром, нелегали, які задихнулися в контейнерах і кузовах автомашин. У січні 2000 року трьох китайців знайшли мертвими у вантажному судні, що прямувало до американського портового міста Сіетла. Коли митники обшукали судно, вони виявили ще 15 мігрантів, які сиділи скоцюрбившись у тісних металевих коробках. Два тижні вони харчувалися лише водою, сухарями та гнилими овочами. У травні 2003 року в Техасі 19 нелегалів із Мексики виявили у подвійному кузові трейлера, де вони задихнулися. Згідно із заявами американських прикордонників, 2003 року вони врятували життя понад 1,2 тис. нелегалів, надавши їм медичну допомогу та відправивши до лікарень.
1998 року було заарештовано ватажків трьох великих злочинних картелів, які за три роки доставили до США 12 тис. нелегальних іммігрантів із Індії та країн Близького Сходу. Прибутки контрабандистів становили $220 млн. Ці прибутки були отримані не тільки за рахунок грошей іммігрантів. Як з’ясувало слідство, замовники-роботодавці були готові заплатити від $20 — 28 тис. за кожного нелегального працівника, тоді ж у Лос-Анджелесі виявили 2 млн. фальшивих посвідчень особи, які призначалися для нелегальних іммігрантів.
У більшості індустріально розвинених країн світу заборонено наймати на роботу нелегалів. У США роботодавець, який незаконно прийняв на роботу людину, яка не має права на роботу, щонайбільше відбувається штрафом у $10 тис. за кожного прийнятого ним на роботу нелегала. Проте наймання нелегальних працівників вважається дуже прибутковим. Роботодавець значно економить на податках і відрахуваннях до соціальних фондів. Тривалість робочого тижня нелегала, як правило, у 1,5 — 2 рази більше, ніж у легального працiвника. Згідно із законом США про розмір мінімальної заробітної плати, найнижча плата, яку отримує працівник приватної компанії, не може бути нижчою нiж $6,15 за годину. Дані телекомпанії CNN свідчать, що нелегальним іммігрантам платять у середньому $2,5 за годину. Нелегали практично ніколи не порушують правил поведінки на робочому місці. Крім того, нелегали не претендують на гідні умови праці та погоджуються виконувати найважчі та найбрудніші роботи. Вони виходять на роботу навіть тоді, коли хворіють, і практично ніколи не протестують проти свавілля роботодавця. У районі Лос-Анджелеса 28% робітників отримують зарплату не банківськими чеками, як це прийнято у США, а готівкою, що з високою ймовірнiстю означає, що про їхнє існування не знають податкові органи.
Більшість нелегальних іммігрантів у США живуть у нелюдських умовах. У каліфорнійському містечку Соледад, за даними муніципалітету, 1,5 тис. осіб — кожний восьмий житель міста — живе в гаражі. За даними американського економіста Еріка Шлоссера, праця нелегальних працівників щорічно приносить $50 кожній американській сім’ї.
2003 року співробітники імміграційної та митної служби викрили найбільшу в світі торгову мережу Wal-Mart у наймі нелегальних іммігрантів — їх використовували як нічних прибиральників магазинів. Понад 300 нелегальних працівників було заарештовано в 61 супермаркеті Wal- Mart. Серед арештованих було багато вихідців із колишнього СРСР — 14 громадян Узбекистану, 12 — Росії, по 11 — із Грузії та Литви, два громадянини України та один виходець із Таджикистану.
