Рештки секретаря та одного з головних помічників нацистського лідера Адольфа Гітлера, Мартіна Бормана, були поховані в нейтральних водах Балтійського моря два тижні тому, повiдомив «Шпiгель». Такий вирок винiс суд міста Франкфурт, якому випало вирішувати долю праху, що залишився від одного з ідейних натхненників Третього рейху. Борман, котрий був заочно засуджений військовим трибуналом у Нюрнберзі 1946 року до страти разом з іншими нацистськими злочинцями, за чутками втік із Німеччини й перебував у Південній Америці. Однак аналіз ДНК скелета, віднайденого 1972 року, підтвердив, що «права рука фюрера» вчинив самогубство, отруївшись у Берліні 2 травня 1945 року. Родичі Бормана не схотіли подбати про його рештки, тому скелет було піддано кремації у таємному місці в Баварії та поховано в Балтійському морі за рахунок держави, що коштувало Німеччині $2,9 тис. Щоправда точних даних про те, як саме було здійснено похованння — чи прах було розвіяно, чи затоплено у спеціальному контейнері — немає. Рішення про таке поховання було прийняте для того, щоб позбавити прибічників та послідовників фашизму місць «паломництва». Німці вже мали достатньо клопоту з рештками іншого заступника Гітлера, Рудольфа Гесса, що був єдиним в'язнем берлінської тюрми Шпандау протягом 21-го року, аж до 1987 року, коли він також вчинив самогубство. Від того часу, коли його тіло було поховане в містечку Вундзідель, що неподалік від кордону з Чехією, поліції доводиться мати справу з демонстраціями неонацистів, які приїздять сюди аби відзначити день народження чи смерті Гесса. З тих самих міркувань чотири союзницькі сторони, які брали участь у Другій світовій, а згодом спільно керували Берліном, прийняли рішення про зруйнування будівлі в'язниці Шпандау.