Резолюція саміту стверджує, що «світова економіка має бути перебудована таким чином, щоб забезпечити справедливу передачу ресурсів від тих країн, що їх мають, до тих, що не мають». Україна, що є спостерігачем в русі від 1995 року, направила на саміт свою делегацію. Рух неприєднання оформився на початку 60-х років, як опозиція країн Третього світу спробам втягнути їх до політичних та військових союзів, створених наддержавами — США та Радянським Союзом. Учасниками руху є 113 держав — майже дві третини країн світу, в яких живе більша частина населення планети. Після розпаду двополярної системи світової політики цілі Руху суттєво змінилися. Тепер найголовнішим є «боротьба із злиднями та згладжування майнових суперечностей між багатою Північчю і бідним Півднем».
Оглядачі із Заходу, що завжди скептично ставилися до цілей Руху, дивуються, чому досі існує цей «атавізм часів холодної війни». Фредерік Старр з університету Джона Гопкінса вбачає причини цього в користі від зібрання в одному місці лідерів дуже багатьох країн, а також у можливості використовувати трибуну самітів для того, щоб голос бідних і слабких було хоч кимось почуто. Ізгої світового співтовариства — Лівія, Північна Корея, Судан — регулярно виголошують «антиімперіалістичні» ескапади на самітах руху.
Що робить Україна в цьому товаристві — невідомо. Українські товари, крім зброї, дуже погано йдуть на ринках країн Третього світу, оскільки ці держави самі мають дешеву робочу силу — одну з небагатьох переваг української економіки. З ким поведешся — від того й наберешся.
