Політики іноземних держав продовжують коментувати поствиборні події в Україні. Москва продовжує «вкидати» в інформпростір критичні зауваження стосовно дій опозиції. Західні держави, навпаки, відзначають демократичність процесів, що відбуваються в Україні. Не виключено, що згодом Росія так само спробує «відредагувати» свою позицію відповідно до істотних змін із розв’язання політичної кризи. У будь-якому разі, в сусідній країні будуть змушені рахуватися як з учорашніми парламентськими рішеннями, так і з тим, що незабаром відбудеться переголосування другого туру виборів.
Поки що в Росії стоять на старих позиціях. Учора спікер російської Думи Борис Гризлов (один із міжнародних посередників на переговорах iз урегулювання української кризи) заявив, що те, що відбувається в Україні «з боку опозиції — це, безумовно, силовий тиск». «Блокада держустанов, блокада центру Києва — це продумані та підготовлені заздалегідь акції силового характеру», — сказав парламентарій. «Якщо сказати коротко, то весь післявиборний процес в Україні відбувається поза рамками правового поля, — заявив Б. Гризлов. — Вигадано формулювання, що з огляду на політичну доцільність приймаються якісь рішення». Очевидно, що російські очікування від українських виборів не виправдалися. Незважаючи на це, Москва поки що не подає навіть сигналів, щоб якимось чином «згладити» свої попередні зауваження та спробувати вийти на контакт не лише з українським керівництвом. На початку цього тижня президент Володимир Путін зробив подібну спробу і навіть повідомив, що Росія готова співробітничати з будь-яким лідером України, обраним народом. Однак при цьому хазяїн Кремля зробив багато застережень, які фактично дезавуювали сказане. Він, зокрема, піддав критиці спроби опозиції в Україні «підігнати чинне законодавство під свої інтереси». «Якщо на пострадянському просторі щоразу будуть здійснюватися спроби підігнати чинне законодавство під ту чи іншу ситуацію, під ту чи іншу політичну силу, це може дестабілізувати великий регіон світу», — заявив В.Путін. «Я вважаю такі спроби контрпродуктивними», — сказав президент. Причому на надмірну стурбованість Володимира Путіна українською революцією звертають увагу навіть ті політики, які досі намагалися уникати особливої критики на адресу Росії.
Верховний представник Європейського Союзу з питань єдиної зовнішньої політики та політики безпеки Хав’єр Солана (дипломат із величезним досвідом, якого називали «міністром усмішок») висловив думку, що недавнє застереження Володимира Путіна на адресу Заходу від втручання у внутрішні справи України «іде надто далеко». В інтерв’ю французькій радіостанції «Європа-1» Солана учора зауважив: «Цей вислів іде надто далеко. Стурбованість Європи полягає в тому, щоб в Україні відбувся справжній виборчий процес, проведений добре і без фальсифікацій. Свого кандидата в нас немає». «Путін під час другого президентського мандата став відвертішим, і можливо, рішучішим, у нього більше стурбованості відносно сусідів: такі країни як Україна, Молдова, Грузія стали об’єктами стурбованості президента Путіна швидше зараз, ніж раніше», — сказав Солана. Він також зазначив, що Росія «не має права втручатися у внутрішні справи України, як його не маємо й ми».
Проблеми зовнішнього впливу на Україну торкнулася у своєму коментарі міністр закордонних справ Грузії Саломе Зурабішвілі. В інтерв’ю французькій газеті «Монд» вона заявила, що те, що відбувається в Україні «змінює все». За її словами, «справжнє питання полягає ось у чому: чи зможуть росіяни вивчити хороші уроки, чи зрозуміють, що вони більше не можуть домінувати, що повернення до минулого неможливе». «Росіяни розмірковують, чи не повернутися їм до імперських мрій, а європейці коливаються між байдужістю та боязню втрутитися», — висловила вiдверту думку грузинський міністр. У цьому ж плані розглядає вплив української революції на пострадянські метаморфози колишній радник із питань національної безпеки президента США Збігнєв Бжезинський. На його думку, нинішня ситуація в Україні «перебуває у вирішальній фазі постімперської консолідації» і має тільки два виходи. Це або реставрація імперії й диктатури, або трансформація в демократичне суспільство. Автор відомих геополітичних творів вважає, що українська революція незабаром перекинеться до Росії, Білорусі, Молдови, колишні радянські республіки Закавказзя та Середньої Азії.
У США тим часом на офіційному рівні продовжують заспокоювати російське керівництво. Так прес-аташе Держдепу Адам Ерелі попросив журналістів не перебільшувати розбіжності між Москвою та Вашингтоном у зв’язку з ситуацією в Україні. Керівник Держдепартаменту США Колін Пауелл також дипломатично, без згадування «Росії», заявив про свою категоричну незгоду з тими урядами, які вважають, що діяльність ОБСЄ грунтується на подвійних стандартах і є втручанням у внутрішні справи держави. За його словами, риторика про сфери впливу застаріла, ніхто не пропонує українцям вибирати між Сходом і Заходом, а йдеться про їх можливість самостійно обирати і свою владу, і своїх друзів...
ДО РЕЧI
Засідання комісії Україна — НАТО, яке мало відбутися в п’ятницю у Брюсселі в рамках північноатлантичної ради Альянсу, не відбудеться. «Засідання на рівні міністрів закордонних справ не буде», — повідомили учора у Брюсселі агентству Інтерфакс-Україна у прес-службі штаб-квартири НАТО. Водночас співрозмовник агентства не виключив, що в п’ятницю, можливо, відбудеться зустріч на рівні послів, хоча «кілька днів тому така зустріч уже була». У прес-службі НАТО зазначили, що це рішення прийняла рада НАТО і воно не є «бойкотом Україні». «Це пов’язано з політичною ситуацією у країні», — сказали в прес-службі. За словами її представника, засідання комісії Україна — НАТО відбудеться пізніше. «Завтра не кращий день для його проведення», — наголосив він.
