Відповімо посиленням ядерного потенціалу на розширення НАТО — такий смисл заяви російської Думи. У документі, прийнятому вчора, мовиться, що Росія «може переглянути доцільність своєї участі в міжнародних договорах щодо звичайних озброєнь і посилити ядерний потенціал, якщо НАТО не врахує нашу стурбованість». Дума вважає, що подальший розвиток відносин Росії з НАТО «має будуватися, з огляду на реальне врахування організацією Північноатлантичного договору стурбованості нашої держави розширенням Альянсу». У заяві міститься прохання Думи до Володимира Путіна провести засідання Ради безпеки «для розгляду питань про розгортання з дотриманням міжнародно-договірних зобов’язань Росії додаткових оборонних озброєнь на частинах території РФ, що межують із територіями держав-членів НАТО, і загалом про зміцнення обороноздатності РФ у ситуації, що склалася». Перші дні «збільшеного» НАТО виявилися не надто простими. Особливо в цьому плані не пощастило балтійським країнам. Сусідня Росія, схоже, ніяк не може змиритися з остаточною «втратою» своїх колишніх сателітів. Першими відчули на собі реакцію Москви в Литві. Учора в Росії підтвердили, що з країни вишлють трьох литовських дипломатів. Схоже, що це сталося у відповідь на аналогічний крок Вільнюса, до якого литовці вдалися місяць тому. Однак очевидно, що в Москві не випадково вибрали для висилки саме перші дні після вступу Литви до Альянсу. «Звісно, це неприємний випадок, тим більше, що для висилки не було жодних підстав», — заявив голова литовського МЗС Антанас Валеніс. Як у країнах Балтії оцінюють останні заяви Москви? Про це в коментарі представника Міністерства закордонних справ Литви.
Евалдас ІГНАТАВИЧЮС, політичний директор, секретар МЗС Литви
— Як у Вільнюсі інтерпретують досить нервову позицію Москви на вступ балтійських держав до НАТО?
— Ми, звісно, аналізуємо все, що кажуть і представники МЗС Росії, і російські політики. Однак НАТО приймає суверенні рішення. Під час візиту до Вільнюса Генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер заявив, що Альянс однаково ставиться до всіх своїх членів і застосовує однакові критерії у сфері безпеки (зокрема це стосується контролю повітряного простору). Я не знаю, чим може загрожувати цей елемент нашої безпеки Росії. Під час зустрічі з російським послом міністр закордонних справ Литви повідомив, що вступ нашої країни до НАТО підвищує також безпеку західних кордонів Росії, Калінінградської області. Різкі коментарі Москви, на мою думку, були більше зумовлені якимись внутрішніми чинниками. Російська реакція була націлена більше на домашнє сприйняття. Можливо, вона сталася за інерцією: мовляв, реакція має бути для продовження тих коментарів, які Росія робила ще перед першою хвилею розширення НАТО. Але часи змінилися, особливо після подій 11 вересня та 11 березня. Має змінюватися філософія співробітництва — і НАТО, і Росія мусять акцентувати увагу на нових загрозах. Москва не повинна розглядати НАТО як загрозу своїй безпеці. Така філософія притаманна часам «холодної війни». Нині ми повинні розмовляти мовою ХХI століття — мовою співробітництва.
— Відносини між Москвою і Вільнюсом останнім часом дуже напружені. Днями Росія вислала литовських дипломатів...
— Справді, було вислано трьох дипломатів. Місяць тому ми вислали трьох російських дипломатів внаслідок діяльності, що не відповідала їхньому дипломатичному статусу. Зараз Росія зробила крок у відповідь. Але цікаво, що сталося це на другий день членства Литви в НАТО без висунення будь- яких претензій до роботи наших дипломатів. Тим більше, що деякі з них працювали в Москві кілька місяців. Це не є позитивним кроком з боку Росії.
— Як ви вважаєте, чи намагатиметься Росія заблокувати інтеграцію країн СНД до євроатлантичних структур?
— Росія має свої інтереси, свою позицію щодо інтеграції держав СНД. Це неодноразово висловлювали, на цьому акцентували увагу після парламентських і президентських виборів у Росії. Однак будь-яка держава має право вільно виражати свою волю щодо інтеграції до ЄС або до НАТО. Нині і Україна, і Грузія, і Молдова висловлюють бажання зблизитися з цими організаціями. НАТО та ЄС позитивно ставляться до таких прагнень. Звісно, все залежить не тільки від політичної волі, а й від конкретних дій держав. У свою чергу НАТО підтверджує, що і після нинішнього розширення двері Альянсу залишаться відкритими для всіх країн, які будуть готові до членства. Те саме можна сказати і про ЄС. Нещодавня ініціатива Євросоюзу про нове сусідство також відкриває можливості для зближення.
Росія неодноразово висловлювала своє негативне ставлення і до першої, і до другої хвилі розширення НАТО. Вважаю, що такий підхід залишиться і в майбутньому. Що ж до конкретних дій, то це важко передбачати. У певному розумінні багато залежатиме від внутрішньополітичної ситуації Росії, від рівня відносин між Росією та НАТО, від результатів Стамбульського саміту, від світових процесів.
— Які шанси України на підвищення рівня співпраці з НАТО під час Стамбульського саміту? Чи може Київ розраховувати на підтримку країн Балтії?
— Звісно, Київ може розраховувати на таку підтримку. Про це ми неодноразово заявляли. Не тільки заявляли, а й діємо в цьому напрямі, створюючи спільні структури та надаючи якісну допомогу — політичну й практичну. Під час зустрічі прем’єр-міністрів у Братиславі, де брали участь глави уряду так званої «Вільнюської десятки», був дуже чіткий сигнал про те, що ми підтримуємо прагнення України, спрямовані на інтеграцію до НАТО та ЄС. Що ж стосується конкретного статусу й участі України в конкретних планах із підготовки до членства в НАТО, то багато залежатиме від конкретних кроків із реалізації узятих зобов’язань. Але я вважаю, що Україна братиме участь на саміті у Стамбулі на найвищому рівні і що буде чіткий сигнал щодо зближення України й НАТО. Конкретне ж рішення та швидкість інтеграції Києва до НАТО залежатиме передусім від дій самої України і, звісно, від політичної підтримки, яку, сподіваюся, нам вдасться отримати у столицях НАТО.
