Народні обранці в кількості 53 осіб звернулися до казахстанського елбаси (національного лідера) і президента Нурсултана Назарбаєва з проханням розпустити парламент і провести дострокові вибори. Причин такого дещо дивного бажання наводиться понад десять. Проте серед них головна. Як заявив один з ініціаторів звернення депутат Нуртай Сабільянов, «ми звертаємось до президента Казахстану з проханням розпуску Мажилісу і масліхатів (місцеві органи влади. — Авт.)... Наступного року очікується нова хвиля нової світової економічної кризи. Її характер і масштаби непередбачувані і можуть торкнутись економіки Казахстану. У зв’язку з цим важливо пройти через виборчий цикл. Це дозволить усім державним органам, уряду й парламенту не відволікатись на проведення виборів, зосередитись на реалізації антикризових заходів».
Автори звернення до президента назвали ще два аргументи на користь дострокових виборів. У грудні 2011 року країна відзначить 20-річчя незалежності, і, за словами ініціаторів розпуску Мажилісу, «було б символічно почати новий етап з новим парламентом і урядом». Дострокові вибори також дозволять швидше втілити в життя прийняті напередодні головування Казахстану в ОБСЄ поправки до законодавства, за якими парламент має бути сформований не менше ніж із двох партій.
Влітку поточного року казахстанська еліта завмерла в очікуванні. З’явились чутки про неабияке погіршення здоров’я лідера нації. Як завжди в таких випадках, спочатку все начисто заперечували. Повідомлення німецької газети Bild про те, що президенту зробили в Гамбурзі операцію, не підтверджували, навпаки — стверджували, що він нікуди з країни не виїздив. Потім пішли розмови про короткочасну відпустку глави держави і його приватну поїздку. Після того, як спростовувати очевидне стало зовсім незручно, заявили про планове медичне обстеження. Як би там не було, поінформовані люди зазначали, що біля підніжжя трону почалась велика активність.
У вогнище, що розгоралось, хмизу додало інтерв’ю, яке дав московській газеті «Коммерсант» радник президента Казахстану з політичних питань Єрмухамет Єртисбаєв. Його називають сірим кардиналом казахстанської політики. З нього доволі зрозуміло випливає, що наступником Назарбаєва має всі шанси стати його зять Тимур Кулібаєв, чоловік середньої дочки Динари. Саме він, на думку Єртисбаєва, здатний зберегти стратегічний курс нинішнього керівника країни.
Як передбачає Єрмухамет Єртисбаєв, Нурсултан Назарбаєв підтримає ініціативу депутатів. «Я переконаний у цьому. І я як радник радитиму главі держави підтримати». При цьому чиновник зазначив, що Назарбаєв — противник дострокових виборів і обіцяв, що 2011 року виборів не буде. «І він свого слова дотримався. І депутати, я думаю, зайняли правильну позицію: новий рік, третє десятиліття незалежності Казахстану ми зустрінемо новим парламентом і новим урядом», — зазначив радник президента. Він вважає, що вибори пройдуть уже 15 січня 2012 року.
Якщо абстрагуватись від високих слів про третє десятиліття, нового парламенту й іншої словесної лузги, то в наявності маємо підготовку до неабиякого перегрупування сил у вищих ешелонах влади в Казахстані. При цьому побоювання щодо наслідків нової хвилі кризи не позбавлені підстав. У першу фазу кризи саме Казахстан вступив першим і на теренах СНД, саме звідти почалась ланцюгова реакція здування фінансової бульбашки.
І, втім, уявляється, що при всій важливості фінансових та економічних ризиків, заради їх подолання не варто було такий город городити. Врешті-решт, роль казахстанського Мажилісу здебільшого декоративна, нічого важливого в парламенті не вирішують, а одностайно і в єдиному пориві схвалювати і підтримувати у всьому елбаси можна за будь-якого складу депутатів.
Швидше за все, розпочалась перша фаза операції «Наступник». І літнє інтерв’ю такого поінформованого і впливового чиновника, як Єрмухамет Єртисбаєв, а потім подальші його висловлювання про розпуск парламенту наочно показують, що готується серйозна зачистка близького оточення президента, тобто тих, хто в принципі може реально впливати на ухвалення головного рішення про кандидатуру спадкоємця.
Час бере своє, і Назарбаєв повинен серйозно подумати про майбутнє. Очевидно, що наразі найкращий час, щоб піти шляхом Ден Сяопіна і перетворитись на елбаси насправді. Інакше кажучи, формально відійти від влади, а насправді залишити за собою останнє слово. З цієї точки зору проведення парламентських виборів цілком своєчасне, оскільки в один рік із президентськими їх проводити не можна.
Є дані, що правляча партія «Нур Отан» наприкінці листопада збереться на позачерговий з’їзд і сформулює завдання, з якими піде на вибори. Про конкурентів влади потурбувалися заздалегідь. Комуністичну партію на півроку, поки йтиме виборча кампанія, позбавили реєстрації. І створили партію влади-2 — «Ак Жол» (Світлий шлях), лідером якої став Азат Перуашев, який у минулому очолював національну економічну палату «Союз Атамекен».
Як пише московська «Независимая газета», в Казахстані обговорюються два варіанти майбутнього країни. Конспірологічний полягає в тому, що на з’їзді «Нур Отана» буде оголошено, хто очолить список партії. Напевно, його і вважатимуть наступником Назарбаєва. Наприклад, ним може стати Тимур Кулібаєв.
Є й інший — бюрократичний варіант. «...у Казахстані створюються механізми стримувань і противаг на майбутнє, коли Назарбаєв вирішить дати дорогу молодим», — вважає генеральний директор Центру з вивчення пострадянського простору МДУ Олексій Власов. На перехідний період, коли не буде зрозуміло, яка з груп впливу виявиться сильнішою, цілком можливе розширення повноважень парламенту, зокрема, у формуванні уряду. На думку Власова, найбільш вірогідна бюрократична версія. Оскільки ситуація всередині країни не зовсім спокійна, щоб зараз розпочати процедуру передачі влади.
Схоже на те, що розчищається шлях до влади саме для Тимура Кулібаєва. І те, що він поки що публічно ніяк не проявив своїх амбіцій, якраз може свідчити, з урахуванням візантійських традицій казахстанського політикуму, про його швидке просування. Хоча випадок із колишнім зятем і колишнім чоловіком старшої дочки Дариги Рахатом Алієвим свідчить про те, що напрям вітру в оточенні Назарбаєва і його власні уподобання змінюються доволі швидко. Хто був багато чим — практично миттєво стає ніким.
Багато чого визначиться в лютому, коли відбудеться відставка уряду. Йде чи залишається прем’єр-міністр Карім Масімов? Яка політична доля керівника адміністрації президента Аслана Мусіна? Кажуть, що елбаси незадоволений концентрацією влади в їхніх руках. Якщо це так, то спадкоємця, схоже, вже обрано. Шанси на це у Тимура Кулібаєва зростають.
