Федеральний коаліційний уряд має прийняти дуже непросту ухвалу — заборонити рекламу тютюну в Німеччині. Цього в категоричній формі зажадав від Берліна Євросоюз.
Спроба опору закінчилася плачевно — Європейський арбітражний суд у Люксембурзі відхилив скаргу німецької сторони, і тепер ухвала Ради, що забороняє рекламу тютюнових виробів у пресі, на радіомовленні та iнтернеті, стає обов’язковою. До речі, італійці запровадили таку заборону ще в січні 2005 року. Активно борються з тютюнопалінням шотландці, ірландці, норвежці та шведи. Там заборонено палити в рестораціях та інших громадських місцях. І лише німці до останнього часу наполегливо відмовлялися робити будь-які кроки в цьому напрямкові. Але проблема не лише в забороні на рекламу, доведеться вживати якихось реальних заходів (аж до законодавчих) для скорочення кількості споживачів тютюнових виробів. Так, наприклад, лікар Мартіна Печке-Лангер з Німецького інституту онкології переконана, що добровільні угоди тут абсолютно неефективні. В інтерв’ю часописові «Фокус-оnline» вона жахається, розповідаючи про дослідження повітря в німецьких потягах. Воно буквально перенасичене продуктами згоряння тютюну, і цим «коктейлем» постійно змушені дихати залізничники, які ці потяги обслуговують у дорозі, навіть ті, хто не палить.
Перші пропозиції на фронті боротьби з тютюнопалінням, як ведеться, прості й невибагливі: підвищити податок на цигарки, та й усе. Дійсно, після підвищення податків на продаж тютюнових виробів 2001 року споживання сигарет скоротилося майже на 20 мільярдів штук. Особливо високі ціни торкнулися молоді. Від 20 до 28 відсотків підлітків були змушені відмовитися від згубної звички. Але, як то кажуть, що голіший, то мудріший.
Поважна, інтелігентного вигляду пані невимушено дістає з сумочки розпочату пачку тютюну і пакетик з нарізаним цигарковим папером. Витончені пальчики з гелевим манікюром вправно згортають звичайну самокрутку, і процес пішов. Такою картинкою в сьогоднішній Німеччині навряд чи когось здивуєш. Адже так витрати на куріння скорочуються майже вдвічі.
Ще вигідніша звичайна контрабанда. З Росії, України, Білорусі, Польщі безперервним потоком линуть величезні партії сигарет, які в країнах «ісходу» нечувано дешеві. Якщо колись вважалося природним прихопити з собою за кордон баночку-другу чорного кав’яру, то сьогодні його місце зайняли сигарети. І це при справді драконівських акціях контролю та суворих штрафних санкціях на кордоні.
Більш витончені заходи пропонують представники лікарняних кас. Наприклад, вміщувати на сигаретних пачках всілякі «страшилки», наприклад, чудовиськ, що пожирають тих нещасних, котрі палять. Такий експеримент уже давно проводиться в Канаді, але відчутних успіхів поки що не видно. Кого сьогодні налякаєш картинками пекла, коли повсякденне життя часом виглядає жахливіше, а хороше затягування шкідливим зіллям хоч якось примиряє тебе з реальністю.
Однак протести в суспільстві проти куріння наростають. Вже 44 відсотки громадян Німеччини, згідно з опитуванням соціологічної організації «Інфратест», вимагають заборони куріння в кав’ярнях і ресторанах. Ще 66 відсотків — на робочих місцях.
Подібні настрої в суспільстві не можуть залишити байдужими й політиків. Нещодавно пропозицію понад 50 своїх колег озвучив у Бундестагу депутат від СДПН Лотар Біндінг. Вона зводиться до заборони на паління в рестораціях і потягах. Тієї ж позиції дотримуються й зелені.
Однак проти непродуманих і поспішних заходів активно заперечують власники ресторанів і безлічі всіляких пивних закладів, справедливо вважаючи, що прийняті під емоційним натиском заборонні заходи завдадуть непоправних збитків їхньому бізнесові. Вони прохають законодавців дати їм останню можливість самим навести порядок у своїх закладах. У договорі, укладеному між Федеральним урядом і Спілкою рестораторів, міститься зобов’язання про те, що до березня 2008 року 90 відсотків усіх німецьких ресторанів відведуть не менше половини своїх площ для відвідувачів, котрі не палять. Проміжним етапом названо березень 2007 року, коли 60 відсотків рестораторів мають надати в своїх закладах не менше 40 відсотків місць для прихильників здорового способу життя. Якщо цього не станеться, буде дано хід законодавчій ініціативі.
Ще якісь років 5-6 тому жоден, навіть найбільш авантюрний депутат не підписався б під подібною відозвою. Виборці могли б не так зрозуміти. Та й ресторатори з усмішкою сприйняли б загрозу інтересам клієнта. Але часи змінюються. Все голосніше звучать тривожні голоси лікарів, все більше число людей розуміє, що звичка, яка колись здавалася невинною, сьогодні реально загрожує здоров’ю нації. Перед очима наприклад таких країн, як Італія, Франція чи Ірландія, де заборони на паління в громадських місцях стали реальністю і їх суворо дотримуються. Чи стане неможливе можливим — покаже час. Але за ходом експерименту пильно стежать не лише в Німеччині. Вона — член великого політико-економічного співтовариства, що іменується Європейським Союзом. Його правила однаково суворі і однаково обов’язкові для всіх членів. Прийняті зобов’язання тут потрібно неухильно виконувати. Навіть якщо й відчує якась країна фінансовий дискомфорт і доведеться міняти традиційні пристрасті і вдачу власного народонаселення.
