— Еміграція осіб єврейського походження розпочалася 1991
року завдяки угоді федерального канцлера Коля й тогочасного президента
Центральної ради євреїв Німеччини пана Галинського. Приплив емігрантів
із колишнього Союзу був задуманий, по-перше, для поповнення єврейських
громад у Німеччині. По-друге, тим самим Німеччина відреагувала на дискримінацію
осіб єврейського походження в державах колишнього СРСР. Однак нині ситуація
в пострадянських державах поліпшилася й мотиви дискримінації вже практично
відсутні. Але єврейські громади в Німеччині як і раніше зацікавлені в тому,
щоб до них приєднувалися їхні брати по крові. Євреї виїжджають в основному
сім'ями. Серед них є і молоді люди, завдяки яким єврейські громади омолоджуються.
— Очевидно, Німеччина, відчуваючи свою провину перед євреями,
не могла відмовити в такому проханні єврейській громаді?
— Федеральний канцлер враховує історичне минуле. І нині
Німеччина приймає євреїв, кажучи «ласкаво просимо!», забезпечуючи їм безбідне
існування. Ми, звичайно, визнаємо право кожної людини проживати там, де
вона хоче. І вітаємо прагнення євреїв переселитися до Німеччини.
— Скільки євреїв може щорічно приймати Німеччина?
— Узаконеної квоти не існує. Все залежить від можливостей
федеральних земель, які в сукупності можуть прийняти приблизно 10 — 12
тисяч у рік. Розподіл по землях відбувається після перевірки в німецькому
посольстві й відправки документів до Німеччини. Ми в принципі визнаємо
тільки старі документи — нові не приймаються, тому що існує небезпека фальсифікації.
Вiдомо, що є кримінальнi організації, які можуть займатися підробкою документів.
— Якщо в людини все гаразд із документами, чи існує
стовідсоткова гарантія, що вона виїде?
— Якщо заявник має справжні документи й належить до кола
осіб, які мають право на еміграцію, то перешкодити його виїзду можуть тільки
особливі причини. Будь-яка держава, яка дозволяє еміграцію, має право відхилити
в'їзд осіб, які становлять небезпеку для держави та суспільства. Наприклад,
може бути відмовлено особам, які брали участь в акціях переслідування,
репресіях у радянський час.
— У листі написано про євреїв-«біженців». Чи справді
цим людям в Німеччині наданий такий статус?
— «Біженець» — не зовсім вдале визначення. Але це слово
було вибране, тому що для єврейської еміграції немає безпосередньо застосовуваної
до цiєї програми законної підстави. А таку треба мати під будь-яку акцію
в Німеччині — правовій державі. Закон про іноземців у цьому випадку не
підходив, тому що євреї можуть відразу ж виїжджати на ПМП у Німеччину.
Закон про надання політичного притулку також не годився, тому що євреї
були не обов'язково преслідувані. Зрештою до осіб єврейської національності
вирішили застосувати закон про біженців, що їх приймають у рамках гуманітарних
акцій. Хоч, звичайно ж, вони біженцями не є. Це тільки правова підстава.
Ми розглядаємо єврейських іммігрантів не як біженців, а як осiб, які виїжджають
із України в Німеччину на постійне місце проживання й змiцнюють єврейськi
громади.
— Чи маєте ви дані, скільки неєвреїв під виглядом євреїв
виїжджають до Німеччини?
— Такої статистики немає. Звичайно, бувають випадки, коли
документи людей, котрі вже живуть у Німеччині, виявляються фальшивими.
Тоді порушується карна справа, і такі емігранти можуть бути депортовані
в країну, з якої приїхали. Але це не головне. Можливо, головною проблемою
є те, що чимало єврейських іммігрантів не стають членами єврейських громад
у Німеччині. Адже ніхто не може їх примусити вступити в єврейську громаду.
Ось чому кількість тих, хто виїжджає в Німеччину, перевищує кількість тих,
що поповнили єврейські громади. Але, можливо, ці люди в майбутньому увіллються
в єврейські громади. Можливо, друге покоління емігрантів буде більш активним.
— Як євреї інтегруються в життя Німеччини? Чи є в них проблеми
з мовою, працевлаштуванням?
— Все залежить від особистих рис кожного, хто виїжджає.
По-перше, кращі передумови мають, звичайно, ті, хто знає німецьку мову.
По-друге, люди з необхідною для німецького ринку професією інтегруються
швидше. Переважно кожний, хто виїжджає, має право відразу ж працювати в
Німеччині. Для емігрантів є ціла низка курсів — мовні і з перекваліфікації.
Крім того про переселенців піклуються і єврейські громади. Таким чином
для тих осіб, які стають їхнiми членами, інтеграція відбувається легше,
вони користуються також соціальною, психологічною підтримкою громади.
— Який обсяг грошової допомоги для переселенців?
— Вони отримують вiдповiдну фiнансову й соціальну допомогу.
— Чи не здається вам, що ця еміграція має швидше економічний
характер?
— Звичайно, ми усвідомлюємо, що чимало людей виїжджають
через економічні причини. Але федеральний уряд разом із єврейськими громадами
свідомо ухвалив рішення, що Німеччина не хоче перевіряти причин еміграції.
Мова йде про добровільне рішення і про те, що рано чи пізно переселенці
будуть брати участь у житті єврейських громад.
— Скільки українських євреїв уже живе у Німеччині?
— З 91-го з України щорічно виїжджає по 6-7 тисяч. Але
в це число входять також члени сімей неєврейського походження.
— А чи є проблеми з виїздом у змішаних родинах?
— Якщо шлюб існує вже тривалий час до подачі заяви, то
проблем не виникає. Особлива увага приділяється тим сім'ям, які уклали
шлюб незадовго до виїзду. У цьому випадку ми залишаємо за собою право перевіряти
мотиви укладення таких шлюбів. Мої колеги, які ведуть тривале інтерв'ю
з членами родин, можуть розповісти дуже цікаві історії з життя бажаючих
покинути Україну.
— Чи є випадки повернення євреїв назад до України?
— Так. Ми не знаємо скільки, але вони є. Люди повертаються
добровільно — через те, що не дуже добре почуваються на новому місці, не
можуть інтегруватися в суспільство. Можливо, це відбувається через те,
що люди перед від'їздом не мали реального уявлення про життя в Німеччині.
Вони думали, що це країна-казка. І потім ці люди розчаровуються, дивуються
тому, що в Німеччині також є проблеми, що не все так просто, не все безплатно.
— Коли емігранти з України одержують німецьке громадянство?
— Відразу ж після приїзду в Німеччину їм видають безстрокову
посвідку на проживання. Німецьке громадянство вони одержують на законних
підставах — єдиних для всіх. Це може статися через вісім років.
— У Німеччині німців умирає більше, ніж народжується.
Водночас ні у єврейської, ні у турецької громади проблем із народжуваністю
не виникає. Чи не може єврейська й турецька еміграція поступово призвести
до того, що в Німеччині відсоток німців зменшиться?
— Я не думаю, що це станеться так швидко. У Німеччині немає
закону про імміграцію, а є окремі положення для тих чи тих осіб. І 10-12
тисяч єврейських іммігрантів, які щороку приїжджають до Німеччини, — це
крапля в морі порівняно з 80-мільйонним населенням країни. Іноземців же
в нас майже 6 мільйонів. Так що небезпеки немає.
