Німецький план вироблення нової європейської політики у відносинах із Росією стане більш жорстким, у ньому знайдуть відображення питання недотримання прав людини, вбивства відомого журналіста, а також використання енергоресурсів за час президентства Путіна як політичної зброї. Про це в середу заявили представники уряду Німеччини.
Даний план, який був викладений в документі для внутрішнього користування, підготовленому в жовтні міністерством закордонних справ, буде представлений Євросоюзу, коли Німеччина 1 січня на півроку стане його головою.
Під тиском канцлера Ангели Меркель й високопоставлених членів ХДС/ХСС, що входять до складу її правлячої коаліції, міністерство закордонних справ нині готується внести в цей план доповнення, що стосуються дотримання прав людини й законності. Ці питання викликають все більший неспокій на Заході. Але в первинному варіанті документа МЗС вони були відсутні.
Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер (на фото), що прибув у середу до Москви для проведення дводенних переговорів, отримав від канцлера доручення підняти питання про права людини, у тому числі про вбивство журналістки, автора репортерських розслідувань Анни Політковської, яку застрелили в жовтні біля власної квартири в Москві.
«Міністерство закордонних справ добре знає нашу думку про підготовлений ним документ щодо Росії, — заявив християнський демократ Рупрехт Поленц, що очолює в бундестагу комісію закордонних справ, — оскільки ми готуємося головувати в ЄС, ми зобов’язані ясно дати зрозуміти Путіну, яка наша думка про його політику стосовно прав людини й владі закону».
Путін пообіцяв провести розслідування вбивства Політковської, коли зустрічався в Дрездені з Ангелой Меркель невдовзі після цієї трагічної події, однак німецькі офіційні особи зазначають, що відтоді нічого про розслідування не чули.
«Ми хочемо точно знати як проходить слідство в справі про її загибель, — зазначив Поленц, — ми побоюємося, що смерть Литвиненка відверне увагу від Політковської. Ми не повинні цього дозволити».
Колишній агент КДБ Олександр Литвиненко помер минулого місяця в лондонській лікарні після отруєння радіоактивною речовиною полоній, яка, за деякими даними, була привезена з Москви.
Переговори Штайнмайера в Москві носять делікатний характер, але з іншої підстави. Він також представляє 24 країни, що входять до складу Євросоюзу, а в деяких із них погляди на відносини з Росією різко відрізняються.
«Штайнмайер повинен ясно показати Кремлю, що Німеччина буде виступати від імені ЄС», — зазначив член британського парламенту й експерт з питань зовнішньої політики Деніс Макшейн. Макшейн висловив думку, що Путін спробує розділити європейців, щоб запобігти створенню єдиного могутнього фронту проти Росії.
«Кремль прагне розколоти ЄС, відділивши «стару Європу», у тому числі Німеччину й Францію, якими, як йому здається, він зможе маніпулювати й керувати, як слухняними собачками, — заявив колишній міністр у справах Європи Макшейн, — окрім того, існує нова Європа, прибічниця атлантизму, куди входять нові члени ЄС зі сходу, Велика Британія й скандинавські країни. Ці держави відчувають все більшу стурбованість у зв’язку з відходом Росії від норм права, свободи преси й дотримання прав людини».
У той час як Штайнмайер буде намагатися зблизити Росію з Європою — а це центральна тема документа міністерства закордонних справ щодо Росії — низка країн ЄС скептично ставиться до такої можливості в період перебування Путіна при владі.
Британський прем’єр-міністр Тоні Блер як і раніше не досяг повного сприяння російських органів правопорядку й безпеки в розслідуванні справи про отруєння Литвиненка.
Прем’єр-міністр Польщі Ярослав Качиньський в цьому місяці заблокував початок переговорів про підписання нової угоди між Європейським Союзом і Росією після того, як Москва відмовилася зняти ембарго на поставки польських м’ясних продуктів під тим приводом, що вони не відповідають європейським санітарним нормам.
Польща й низка інших країн Євросоюзу прагнуть, щоб Німеччина примусила Путіна ратифікувати Енергетичну хартію ЄС, яка дала б іноземним компаніям доступ до російської трубопровідної системи, якою вона перекачує нафту й газ до Європи. Кремль ще раз заявив, що не збирається ратифікувати цей договір.
Офіційні представники Німеччини також виражають все більший неспокій з приводу курсу Росії й навіть задаються питанням про те, яким чином може вплинути Берлін.
«Є відчуття, що відомство канцлера чекає того моменту, коли Путін піде зі своєї посади 2008 року, — зазначив Роланд Гетц, експерт з російської енергетичної політики з берлінського Інституту міжнародних справ і проблем безпеки, що фінансується державою, — але поки немає ясності в питанні про те, хто прийде Путіну на зміну, і чи не спробує Путін залишитися на третій президентський термін».
Через таку невизначеність Німеччина опиняється в скрутній ситуації, встаючи до штурвалу Євросоюзу й Групи восьми. Річ у тім, що їй знадобиться підтримка Путіна, якщо Берлін хоче досягти успіхів у своїй зовнішній політиці.
Меркель минулого тижня відкрито заявила, що першою перешкодою, з якою зіткнеться Берлін у зовнішній політиці як голова ЄС, буде проблема незалежності Косово. Питання про статус даної провінції, яка за конституцією залишається частиною Сербії, але фактично перебуває під міжнародним протекторатом ООН і НАТО, повинне бути вирішене невдовзі після парламентських виборів у Сербії, запланованих на наступний місяць.
Однак для будь-якої зміни статусу Косово буде потрібна згода всіх постійних членів Ради Безпеки ООН, у тому числі, Росії. Російські офіційні особи пов’язують статус Косово з питанням про долю регіонів, що підтримуються Росією: Придністров’ям та Абхазією, які прагнуть отримати незалежність від Молдови й Грузії.
— Нам потрібно знати позицію Путіна щодо питання Косово, оскільки час для прийняття рішення наближається, — сказав Поленц, — і це лише одне питання. Є ще Близький Схід та Іран, і цими проблемами Німеччини також доведеться займатися, починаючи з січня. Реальність така, що нам доводиться мати справу з путінською Росією. Однак це не означає, що нам не треба відстоювати свої принципи».
