Усі знають ораторські здібності американського президента Барака Обами. Але, схоже, що він себе перевершив нобелівською промовою в Осло, де йому позавчора вручили Нобелівську премію миру. Річ у тім, що він уміло використовував своє красномовство для виправдання війни, хоча досі її лауреати прагнули уникати міркувань про смерть. Характерно, що таку думку поділяють, як європейські, так і американські видання, які відзначають, що в особі Обами премії миру удостоєно головнокомандувача держави, яка веде зараз відразу дві війни.
Зокрема, в редакційному матеріалі The New York Times йдеться про таке: «Понад усе нас уразило те, як Обама використав війну в Афганістані для обстоювання своїх поглядів. Він заявив, що хоча Сполученим Штатам протистоїть «злісний ворог, що не дотримується жодних правил», його країна повинна залишатися «лідером у дотриманні законів ведення війни». Обама сказав, що залишає за собою право діяти в односторонньому порядкові в світі, де загрози стають «усе більш масштабними, а завдання все більш складними». В той же час, він відзначив: «Наодинці Америка не зможе забезпечити мир. Це стосується й Афганістану». Потім президент безпосередньо кинув виклик широко розповсюдженому в США і Європі двоїстому і негативному ставленню до війни. «Віра в те, що мир бажаний, рідко буває досить для його досягнення», — сказав він».
Американське видання відзначає скромність Обами в своєму виступі і цитує його слова: «Порівняно з певними гігантами історії, які отримували цю винагороду», його досягнення «малі» і його вибрали більше не за те, що він зробив, а за те, що він має зробити.
Британська The Times вважає, що «президент США перетворив учора церемонію вручення Нобелівської премії миру на професійний виступ, скориставшись нобелівською промовою як можливістю роз’яснити світу, чому Сполучені Штати збираються застосувати силу й обговорити, заодно, ціну збройного конфлікту та дослідити відносини між війною та миром і наші зусилля щодо заміни одного іншим».
У своїй промові Обама також згадав Іран і Північну Корею, давши зрозуміти, що хотів би міжнародної співпраці в питанні посилення санкцій. «Ті, хто твердить про свою пошану до міжнародних законів, не можуть відводити очей, коли закони зневажаються. Ті, хто піклується про власну безпеку, не можуть ігнорувати небезпеку перегонів озброєнь на Близькому Сході та у Східній Азії», — заявив він.
Німецька Die Welt вважає, що в своїй промові в Осло президент США Барак Обама стер межі між світом старої Європи, яка традиційно робить ставку на діалог і переговори, і англо-саксонськими традиціями діяти рішуче, а інколи й цинічно, ставлячи на реальну політику. На думку німецького видання, Обама недалеко пішов від свого попередника Джорджа Буша, який також виправдовував свою місію боротьбою за вільний світ.
Швейцарська Le Temps вважає, що, використавши поняття «Справедливої війни», Обама вписав своє ім’я в американську інтервенціоністську традицію, аби виправдати ту роль, яку грали США за межами власної території за останні 60 років. На думку видання, його слова швидше наводили на думку про Рональда Рейгана, ніж про іншого нобелівського лауреата, Джіммі Картера, і це послання було призначене в першу чергу для внутрішнього використання в США, тобто для нейтралізації республіканської опозиції та запобігання можливим протестам демократів.
Багато коментаторів у США із задоволенням відзначили, що Обама розвінчав «уявну моральну перевагу» європейців, які постійно залишають брудну роботу із забезпечення миру американцям. Завдяки цій промові Америка знову набула гордості, якої не могли їй повернути політичні диспути про реформу охорони здоров’я чи зміну клімату, — підкреслює Le Temps.
У своєму виступі Обама постійно повертався до Афганістану, стверджуючи, що війна, яка йде там, є етично справедливою і стратегічно необхідною для захисту Сполучених Штатів та інших країн від терористичних нападів. На цьому тлі дуже зворушливо прозвучали його слова про Махатму Ганді, про доктора Мартіна Лютера Кінга і про те, що «він стоїть тут як прямий наслідок життя доктора Кінга і є живим свідоцтвом моральної сили ненасильства». Водночас, Обама заявив, що керуватися одними лише прикладами він не може. «Потрібно пам’ятати: зло в світі існує. Ненасильницький рух не зміг би зупинити гітлерівські армії. Переговорами неможливо переконати лідерів «Аль-Каїди» скласти зброю», — сказав президент.
Обама вважає, що існує можливість уникнути застосування сили й війни; але при цьому є й інша можливість — вести війни за правилами, коли метою залишається міцний мир, і про цю мету людство ніколи не повинне забувати. Час покаже, як буде американський президент дотримуватися проголошеної в Осло ідеології ведення війни.
