Медики отримають Премію миру за свою діяльність в зонах природних катастроф, військових конфліктів, як сказано в офіційній заяві Нобелівського комітету, «за слідування фундаментальному принципу, згідно з яким всі жертви лиха, незалежно від того, яке походження має це лихо — природне чи людське, мають право на професійну допомогу». Очевидно, цього разу члени Нобелівського комітету були вражені тим, як «Лікарі без кордонів» лікували промахи політиків у Косово та на Східному Тиморі — спритно, без зайвих слів та емоцій і не надто прислухаючись до заяв із різних боків барикад, між якими вони опинилися.
Перше, що, безумовно, впадає в очі, — другий рік поспіль Нобелівський комітет нагороджує премією миру колектив. І другий рік поспіль колективний переможець являє собою не державних лідерів, не політиків, а неурядову організацію (минулого року Нобелівську премію миру отримала ініціативна група за заборону протипіхотних мін). Другий рік поспіль не виникає жодних сумнівів у тому, що Нобелівську премію миру отримали саме ті, хто має на це повне право, бо дійсно слугує справі миру. Виглядає так, що може скластися певна — і явно непогана — тенденція.
Можливо, у справі є й дещо інший аспект — один із засновників організації «Лікарі без кордонів» француз Бернар Кушнер цього року був призначений верховним адміністратором ООН у Косово. На думку ж президента організації Філіпа Біберсона, «Нобелівський комітет зазначив повну незалежність гуманітарної роботи організації від будь-якого політичного чи військового впливу, а також те, що ця робота спрямована проти несправедливості та насильства», — так він заявив на прес-конференції в Парижі з нагоди присудження Премії миру.
Сталося те, що мало статися, — в світі сьогодні немає довіри політикам. Лідери найвпливовіших західних держав довели епопеєю навколо Косово та Югославії, що захист якихось загальних цінностей кожен трактує по-своєму. А світом, як і раніше, править цинізм.
Ніхто не зможе сказати сьогодні, що завдяки його зусиллям припинено назавжди війни, покінчено з насильством та тероризмом. Скрізь — в Росії, в Африці, в Азії, в Америці — все продовжується по-старому. І «Лікарі без кордонів» чомусь частіше лікують рани від катастроф, породжених людьми, а не стихією.
Париж
ДОВІДКА «Дня»
Організація «Лікарі без кордонів» заснована 20 грудня 1971 р. в Парижі Бернаром Кушнером та кількома його однодумцями. Зараз 18 секцій організації об'єднують близько 2000 лікарів та медперсоналу із Західної Європи, США, Канади, Японії, Австралії, Гонконгу. Вони працюють у 80 країнах колишнього СРСР, Азії, Африки, Латинської Америки.
