Попри різдвяні свята Швеція не збирається розслаблятися і завершить головування в Європейському Союзі рівно о 12 години ночі 31 січня. Про це заявив керівник шведського зовнішньополітичного відомства Карл Більдт на останній прес-конференції, присвяченій підведенню підсумків головування цієї скандинавської країни. «Європа повинна бути насторожі й не спати», — наголосив шведський міністр.
Справді, слід відзначити, що головування Швеції було холоднокровним і ефективним. Шведським високопосадовцям вдалося за шість місяців вивести ЄС з інституційної кризи, пов’язаної з ратифікацією Лісабонського договору, досягти компромісу серед країн євроспільноти щодо призначення на ключові посади Президента ЄС і Верховного представника з питань зовнішньої політики, віце-президента Європейської комісії відповідно Хермана Ван Ромпея і баронеси Кетрін Ештон. За активного посередництва Швеції ЄС вдалося виробити спільну позицію на міжнародну конференцію з кліматичних змін, яка відбулася в Копенгагені і запровадження в ЄС нових органів із фінансового нагляду.
Шведське головування було ефективним, з огляду на введення в дію з 1 грудня Лісабонського договору, наголосив президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу в Страсбурзі.
Сам Карл Більдт так пояснив на засіданні комітету із закордонних справ Європейського парламенту результати головування Швеції: «Ми намагалися ввести нордичну дисципліну стосовно відкритості й прозорості роботи Європейської Ради. Я не вважаю це беззаперечним успіхом, бо досі існує щось на зразок «Брюссельської хвороби», яка, я сподіваюсь, буде вилікувана Лісабонською угодою».
Справді, веб-сайт головування Швеції, блоги, Twitter і Facebook виявилися цінним джерелом інформації для журналістів. Завдяки новітнім засобам журналісти могли не лише дізнаватися про те, що відбувається під час головування Швеції, але й швидко отримувати відповідь навіть на такі запитання: яким було меню під час самітів лідерів ЄС.
Шведський міністр застеріг, що Європейський Союз не може почивати на лаврах, якщо хоче зміцнити свою репутацію у світі. Відтак він має вдаватися до дій з питань, що торкаються регіональної безпеки та економічних проблем.
«Довіра до ЄС на міжнародній арені буде визначатися двома речами. По-перше, яким способом ми збираємося забезпечувати мир і процвітання у своїй частині світу. І, по-друге, чи будемо ми виглядати успішними менеджерами власної економіки чи невдахами. І кожному випадку позитивний результат не можна вважати гарантованим.», — заявив Більдт в інтерв’ю The Financial Times.
У плюси шведського головування можна віднести і той факт, що заявки на вступ до ЄС подали Ісландія та Сербія. Тобто можна говорити, що після введення в дію Лісабонської угоди процес розширення ЄС набуде нового дихання. З іншого боку, треба віддати належне Швеції за те, що вона звертає увагу на важливість східної політики ЄС. Зокрема, шведський міністр наголосив, що ЄС має робити більше для стабілізації свого східного та південного флангів і особливо зосередитися на трьох країнах: Туреччині, Україні та Сербії. Україна, додав він, є однією з шести колишніх радянських республік, що входять до започаткованої у травні цього року програми Східне партнерство, на яке ми покладаємо великі сподівання з розрахунком, що воно отримуватиме достатні кошти.
На жаль, поки що немає свідчень, що Іспанія, яка перебирає головування в ЄС з 1 січня наступного року, буде приділяти стільки ж уваги східному напрямку європейської політики, як це робили її попередники Чехія та Швеція.
Виступаючи перед парламентом країни, прем’єр-міністр Іспанії Жозе Луїс Родрігес Сапатеро сказав, що головні чотири пріоритети Мадрида полягатимуть у введені в дію Лісабонського договору у повному обсягу, консолідації економічного відродження, схваленні Європейської стратегії сталого розвитку, зміцненні присутності та впливу ЄС на міжнародній арені, а також реалізації такої європейської політики, в основі якої будуть інтереси європейських громадян.
Іспанський прем’єр пообіцяв працювати разом з європейськими країнами, щоб Європа могла вийти з економічної кризи, посилила соціальні вузи. За його словами, Іспанія буде сприяти створенню нової економічної моделі збалансованого і сталого росту, що враховуватиме соціальні та екологічні аспекти. Під час шестимісячного головування, відзначив Сапатеро, Іспанія буде підтримувати Європейський Союз як єдиний голос у багатополярному світі. Мадрид також намагатиметься координувати заходи з економічного стимулювання євроспільноти і працюватиме над тим, щоб запровадити механізми для уникнення у майбутньому кризи завдяки поліпшенню регулювання і нагляду за фінансовими ринками, наголосив іспанський прем’єр.
Більш детально про цілі головування Іспанії в ЄС розповів у штаб-квартирі Європейської Ради у Брюсселі керівник іспанського зовнішньополітичного відомства Мігель Ангел Моратінос. За його словами, заплановані на шестимісячний період політичні ініціативи спрямовані на подолання економічної кризи і базуються на таких засадах як інновації, мир, добробут і гендерна рівність.
Моратінос наголосив, що свої цілі Іспанія віддає «скромно і стримано» у розпорядження людей, які після вступу в дію Лісабонської угоди взяли на себе зобов’язання, що традиційно припадали на голову уряду та міністра закордонних справ країни, яка головувала за ротацією в ЄС. Міністр додав, що Іспанія підготувалася до головування «з відчуттям історичного моменту», який полягає в присутності постійного президента ЄС Хермана Ван Ромпея і Високого представника з питань зовнішньої політики Кетрін Ештон.
Пан Моратінос наголосив, що він разом із головою уряду буде співпрацювати з вище згаданими чиновниками ЄС у питаннях, у яких «зважаючи на історичні причини та близькість» Іспанія може грати важливу роль, як наприклад, Латинська Америка, країни Карибського басейну, Магребу і Близького Сходу. Водночас, додав міністр, амбіції Іспанії полягають у зміцненні зв’язків із названими вище регіонами, а також зі США, Росією, Японією і Мексикою — з цими країнами заплановано проведення самітів під час першого півріччя 2010 року. Він також сказав, що під час іспанського головування Хорватія та Ісландія можуть завершити переговори щодо вступу до ЄС.
Пояснюючи пріоритети, пан Моратінос сказав, що для подолання економічної та фінансової кризи Іспанія рішуче налаштована на схвалення постлісабонської стратегії, спрямованої на розробку нової моделі зростання, яка дозволить ЄС вийти з кризи і стати конкурентоспроможним гравцем на міжнародному рівні.
Він також виступив за введення юридично зобов’язуючого механізму, який змусить членів ЄС виконувати цілі спільної стратегії з модернізації економіки до 2020 року. «Ми хочемо мати стратегію, яка приносить результати, а це передбачає існування певних механізмів, щоб були наслідки для тих країн, які не виконують зобов’язань», — підкреслив міністр.
Торкаючись теми забезпечення рівності між чоловіками та жінками, Мартінос сказав, що Іспанія збирається подати низку пропозицій, які спрямовані на боротьбу проти гендерної жорстокості та дискримінації на роботі, включаючи заснування Європейського моніторингового центру фіксаціїї подібних порушень.
