Королівство Норвегія в списку ООН посідає перше місце серед країн, що мають найвищий рівень життя. Держава, що входить до НАТО та — як свідчать двічі проведені референдуми — не прагне бути членом ЄС, приділяє чимало зусиль, аби допомогти Україні якнайшвидше стати рівним партнером серед сильних європейських країн. Про це та багато іншого — в інтерв’ю Надзвичайного та Повноважного Посла України в Норвегії Ігоря САГАЧА.
— Пане посол, як би ви охарактеризували вiдносини, що склалися на сьогодні між Україною та Норвегією?
— Історично вони мають досить глибоке коріння ще… з часів Київської Русі. За даними істориків, свого часу норвезький вікінг Гаральд, що очолював особисту охорону князя Ярослава Мудрого, закохався в одну з дочок Ярослава — Єлизавету. Коли ж звернувся до Ярослава щодо руки доньки, то отримав відмову. Князь не приховував, що не хотів мати такого бідного та незнаного родича. Заради кохання Гаральд понад десять років провів у походах. Доходив до Константинополя, воював у Африці та на Сицилії, служив у візантійського імператора. Періодично до Києва надсилав найкращі та найвитонченіші подарунки. А потім, повернувшись до Києва, подарував князю все, що здобув цінного, і врешті-решт отримав згоду на руку Єлизавети. З часом Гаральд повернувся до Норвегії та здобув норвезький трон...
Втім, повертаючись до наших днів, хотів би відзначити, що активна співпраця з Норвегією розпочалася після здобуття Україною незалежності. Минулого року значно активізувався політичний діалог між нашими країнами. Президент України Віктор Ющенко особисто чотири рази зустрічався з прем’єр-міністром Норвегії. На рівні міністрів закордонних справ підтримується постійний діалог. Розвиваються й міжпарламентські зв’язки. Останніми роками також стабільно зростає торговельно-економічне співробітництво. За даними Норвезького статбюро, обсяг торгівлі з Україною у 2005 році зріс на понад 30%. За різними оцінками, від 60% до 70% риби постачається на український ринок саме з Норвегії. Крім цього Норвегія експортує в Україну продукцію хімічної промисловості, навігаційне обладнання для суден, різне промислове обладнання та устаткування.
Слід відзначити і співпрацю у відомому проекті «Морський старт», у рамках якого в 2005 році відбулося кілька успішних запусків. На замовлення норвезької сторони в Україні будуються танкери-хімовози. В 2005 році було підписано контракти на будівництво криголамів. Норвезькі інвестори також неодноразово висловлювали зацікавленість i щодо вкладення інвестицій в українські суднобудівні заводи. На увагу заслуговує й те, що, за даними Держкомстату України, за обсягами прямих інвестицій в нашу державу минулого року Норвегія посідала 19-те місце.
Структура українського експорту ще кілька років тому складалася лише з кількох товарних груп. Близько 40—45% становила продукція металургійної промисловості, 30—35% — хімічної промисловості, інша частка припадала на експорт деревини та вироби з неї. Зараз обсяги експорту нашої продукції до Норвегії мають стабільну тенденцію до зростання. Наприклад, за даними Держкомстату України, за 9 місяців минулого року український експорт до Норвегії зріс більш ніж удвічі у порівнянні з аналогічним періодом 2004 року. Останнім часом українські підприємства почали експортувати до країни навіть такі товари, як надувні човни, одяг та взуття.
В Україні зараз діє 15 підприємств за участю норвезького капіталу. Насамперед потрібно відзначити діяльність всесвітньо відомого норвезького концерну «Теленор», який працює на українському ринку з 1997 року та володіє 56,51% акцій ЗАТ «Київстар». Серед інших проектів варто згадати норвезьку компанію «Елопак», яка володіє підприємством «Елопак—Фастів» та вже кілька років успішно виготовляє пакувальне обладнання для зберігання соків та молокопродуктів. Норвезький концерн «Оркла» зробив значні інвестиції в видавничу сферу — львівську газету «Високий замок» та запорізьку — «Індустріальне Запоріжжя». Концерн також у 2005 році придбав частину акцій українсько-шведськоїї компанії «Чумак».
— На ваш погляд, ще є прогалини, які може заповнити в Норвегії український бізнес?
— Безумовно. Насамперед дуже перспективним може стати співробітництво в енергетичній галузі, у питаннях нафти та газу, у суднобудівній галузі, харчовій промисловості, галузі сільського господарства.
— А як норвезька влада ставиться до України?
— Досить приязно. Королівство Норвегія підтримує стратегічний курс України щодо європейської та євроатлантичної інтеграції. Хоча, як відомо, Норвегія є повноправним членом НАТО, але не є членом ЄС.
— Між іншим, за статистикою ООН саме ця держава посідає перше місце у світі за рівнем життя…
— Факторів, які сприяють цьому, дуже багато. Впродовж десятків років уряди Королівства Норвегія приділяли першочергову увагу як розвитку власної економіки, так і підвищення рівня соціального забезпечення населення. У країні сформовано досить потужну законодавчу базу із соціального забезпечення. Не останню роль відіграє й те, що на норвезькому морському шельфі у 60-х роках минулого століття були віднайдені значні поклади нафти і газу та започаткована їх розробка. Свідченням турботи уряду про майбутнє держави та народу є те, що на початку дев’яностих років, усвідомлюючи, що всі ці поклади нафти та газу можуть вичерпатися, урядом Норвегії було прийнято рішення про утворення державного нафтового фонду, до якого відраховується певна частка прибутку від нафти та газу. Відповідальним за найбільш вигідне використання коштів цього фонду є Норвезький національний банк. Цікаво, якщо в 1995 році у фонді було близько 250 млн. доларів, то вже в 2005 році нараховувалося близько 190 млрд. У перерахунку на кожного громадянина Норвегії, а населення країни становить 4,6 млн. чоловік, — це майже 40 тис доларів.
Окрім того, Норвегія має добре розвинену промисловість, налагоджені партнерські контакти з іншими країнами, особливо Північної Європи. Норвезький ринок добре насичений різноманітними товарами та послугами. Країна має також один iз найвищих рівнів комп’ютеризації у світі.
До речі, працювати норвежці починають досить рано — о 7 або 8 годині, але й працюють відповідно 15.00 або до 16.00. Влітку тривалість робочого часу скорочується приблизно на одну годину. Мотивація — людина має більше часу проводити у колі власної родини. Якщо ж хтось засиджується на роботі, то для таких працівників застосовується система додаткових відпусток. За підсумками року буває так, що людина може отримати ще кілька тижнів додаткової відпустки.
Рівень соціального захисту в Норвегії вважається також одним iз найвищих у світі. Середня тривалість життя жінок у країні становить 81 рік, чоловіків — 75,5. Дитяча смертність є однією з найнижчих у світі. Медичне забезпечення, а також навчання у середніх школах, ВНЗ безкоштовне. Хоча існують також такі навчальні заклади, де за навчання потрібно платити. Пенсійний вік — 65 років. Мінімальна пенсія для самотньої людини становить на рік приблизно 80—90 тисяч крон (1 крона приблизно дорівнює 1 гривні. — Авт. ).
— А як щодо корупції?
— Рівень корумпованості в суспільстві є мало не найнижчим у світі. До речі, нещодавно в місцевих ЗМІ пройшла інформація про те, що хтось iз державних службовців лобіював інтереси однієї з приватних компаній, і за це його притягнуто до відповідальності. При цьому була приписка: «Це перший випадок подібних корупційних дій у Норвегії з 1999 року»... Загалом будь-який факт корупції жорстко відслідковується. В країні діє окремий підрозділ — «Екокрім», до компетенції якого належать розслідування економічних злочинів.
