Нещодавно в Японії сталася історична подія. Уперше за більш ніж півстоліття правляча Ліберально-демократична партія зазнала поразку. І до влади під гаслом змін прийшла опозиційна Демократична партія. Як зміна влади може позначитися на самій Японії, а також її зовнішній політиці? На чому грунтується упевненість нового японського прем’єра швидко розв’язати з Росією суперечку щодо Північних територій? Як виконуються домовленості, досягнуті під час першого за всю історію українсько-японських відносин візиту до Країни Вранішнього Сонця українського прем’єра на початку цього року? Чим відрізняється українська демократія від японської й у чому японці та українці схожі одні на одних? Про це «Дню» — в інтерв’ю Надзвичайного і Повноважного Посла Японії в Україні Тадаші ІДЗАВА.
ПРО ДОСВІД ЗМІНИ ВЛАДИ
— Пане посол, не могли б ви детальніше прокоментувати, що означають слова лідера Демократичної партії, нового прем’єр-міністра Юкіо Хатоями, сказані ним після перемоги: «Ці вибори означають зміну влади, старої політики на нову, а також системи управління, коли верховна влада буде належати народу, а не бюрократичній верхівці»?
— Передусім я хотів би зазначити, що для Японії, в якій при владі понад 50 років перебувала Ліберально-демократична партія, така зміна влади є новим досвідом. Японія — це демократична країна, так само, як країни Європи та Америки, але, на відміну від цих країн, зміна партій при владі в Японії відбувалася надто рідко. Це було, в тому числі, й результатом тих реформ, які здійснювала Ліберально-демократична партія. Проте такий стан справ мав і негативні аспекти.
Паралельно зростало певне невдоволення владою, Ліберально-демократичною партією, що і привело до вражаючої перемоги Демократичної партії. Новий прем’єр Хатояма досить часто виступає в різних місцях, і сьогодні я б хотів поговорити не про три, як ви згадали, а про два основні мотиви.
Перший мотив, або основна зміна, стосується, передусім, усунення груп із певними інтересами і вигодами, які сформувалися внаслідок тривалого правління Ліберально-демократичної партії, щоб політика працювала на користь народу. Другий мотив стосується планування політики. В Японії плануванням політики займалася дуже сильна бюрократія. При цьому бюрократи не обиралися народом, і тому вони не були політично відповідальними перед ним.
І тепер нова влада, яку представляє Демократична партія, виступає за зміну ситуації так, щоб ухвалюванням політичних рішень займалися не бюрократи, а політики. Фактично мова йде про перехід від бюрократичної влади до політичної, що і є основною зміною після приходу до влади уряду Хатоями.
— У чому полягає нововведення цього підходу?
— У принципі, нова влада обрала англійську систему, де дуже чітко розмежовані влада і бюрократія. Наскільки цю модель вдасться втілити в життя, залежить від нового кабінету. У різних країнах існують різні системи державного управління, і міра їхрьої успішності відрізняється. Наприклад, у США, Німеччині, Великої Британії, Франції існують свої власні системи, але не можна сказати, що вони завжди функціонують ідеально. Це політика, і тут нікуди не дінешся.
Демократична партія, що прийшла до влади, наголошує, що якщо народ не буде задоволений результатом її роботи і нова модель не виявиться досить успішною, то на наступних виборах вона програє, і що саме такою має бути демократія.
Оскільки це перший досвід, то складно сказати однозначно, чи буде він успішним. Раніше існували уряд, що складається з прем’єр-міністра, міністрів і бюрократів, і окремо Демократична партія, і політика здійснювалася в узгодженні між цими двома сторонами. Інакше кажучи, існувала подвійна структура планування політики, при якій було не зовсім ясно, хто несе відповідальність за політичний курс. Тепер же уряд, сформований Демократичною партією, буде нести повну відповідальність за здійснення політики.
— Чи можна очікувати, що Ліберально-демократична партія, яка пішла в опозицію, допомагатиме Демократичній партії здійснювати реформи, в тому числі управління?
— Для цієї партії такий програш став величезним шоком. Тому зараз вона на етапі обговорення: що робити далі та в якій формі. Якщо вона стане здоровою опозицією і буде незгідна з позицією правлячої партії, то, зрозуміло, вона про це заявлятиме. Позиції Демократичної та Ліберально-демократичної партії з багатьох питань внутрішньої політики є досить різними. Але, з іншого боку, я гадаю, що обидві партії можуть співробітничати з питань, що стосуються, наприклад, безпеки країни чи японського народу.
— Напевно, ліберал-демократи мають бути зацікавлені в ідеї демократів, яка полягає в розподілі партійних структур і урядових?
— Оскільки на цих виборах вражаючу перемогу отримала Демократична партія, то за бажанням вона може утримувати владу протягом чотирьох років. Але, як я зазначав раніше, якщо народ не буде задоволений політикою Демократичної партії, то внаслідок внутрішніх розбіжностей можливі зміни.
МАЙБУТНЄ ПАРТІЇ ТА ШВИДКІСТЬ ВТІЛЕННЯ В ЖИТТЯ ПОЛІТИЧНИХ ІДЕЙ
— Які очікування покладають японці на прихід цієї партії до влади, й що обіцяли демократи?
— Хочу відразу сказати, що в Японії все відбувалося з тим самим духом змін, як і в Америці. Якщо подивитися на результати опитувань громадської думки, проведені засобами масової інформації після виборів, то вони засвідчують, що, незважаючи на те, що народ сказав «ні» ЛДП, це не обов’язково означає, що він підтримує політичний курс Демократичної партії. І все майбутнє партії залежатиме від того, які дії вона робитиме і з якою швидкістю вона втілюватиме в життя свої політичні ідеї.
Щодо обіцянок, то були різні обіцянки. Однією з них є радикальне, на 25 відсотків, скорочення викидів вуглекислого газу в довкілля. Цю обіцянку високо оцінила світова громадськість, але вона викликала занепокоєння в промислових колах. Також і плани щодо зміни інфраструктури, орієнтованої на людину, викликали неспокій у регіонах країни. Ще одним елементом, який сильно впливає на підтримку влади, є стан японської економіки. Чи підвищиться рівень безробіття, чи триватиме рецесія? Все це вплине на ставлення виборців до Демократичної партії.
— Чи немає побоювання, що обіцянки не будуть виконані новою владою, як це часто буває в багатьох країнах?
— Демократичній партії допомогла перемогти велика підтримка народу, який пов’язує з новою силою великі очікування. Протягом найближчого часу демократи намагатимуться реалізувати дані виборцям обіцянки. У цей час я не бачу передумов до невиконання урядом своїх обіцянок.
— А як щодо обіцянки демократів за півроку розв’язати проблему з Північними островами?
— По-перше, гадаю, вони цього не говорили. По-друге, це питання є пріоритетом не тільки для Демократичної партії, а й Ліберально-демократичної. У зовнішньополітичному курсі країни щодо цього питання змін немає. Я не знаю, яким чином така інформація надійшла до українських ЗМІ, але демократи не давали обіцянки в конкретний термін розв’язати цю проблему. Говорилося про те, що є потреба як можна швидше розв’язати цю проблему.
Тут можна зазначити, що дідусь пана Хатоями вибудував добрі відносини з Радянським Союзом, і сам пан Хатояма, коли його партія була в опозиції, підтримував розвиток дружніх відносини з Росією. Пан Хатояма є головою Асоціації співпраці Японії та Росії,йі він упевнений, що зможе вдало вибудувати відносини з Росією. На мою думку, Росія чекає від нього того самого.
ПРО ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ АКЦЕНТИ НОВОГО УРЯДУ
— Якщо ми почали говорити про зовнішню політику Японії, то хотілося б почути від вас думку офіційного Токіо з приводу нещодавньої відмови адміністрації Барака Обами від планів із розміщення елементів ПРО в Європі, що викликало вельми неоднозначну реакцію в самій Європі.
— Я поки що не знаю офіційної позиції Токіо з цього питання. Зараз прем’єр-міністр разом із міністром закордонних справ перебуває в США, де в них заплановано зустріч із президентом Обамою, держсекретарем Гілларі Клінтон, а також російським президентом Дмитром Медведєвим. Імовірно, вони можуть обговорювати це питання. (Інтерв’ю бралося 22 вересня. — Авт.)
— Чи потрібно чекати змін у зовнішній політиці вашої країни з приходом до влади Демократичної партії?
— Для Японії сусідніми країнами є, передусім, азіатські. І, швидше за все, так само, як і попередній уряд, прем’єр Хатояма велику увагу приділятиме Південній Кореї, Китаю та іншим азіатським країнам. З погляду безпеки, для Японії дуже важливими є не лише азіатські країни, а й японсько-американські відносини. Як і за часів попередніх урядів, триватиме робота у вказаних двох напрямах.
Якщо говорити про короткотермінові перспективи, то акцент робитиметься на питаннях, пов’язаних із Північною Кореєю та наданням допомоги Афганістану. А довготермінові перспективи стосуються взаємодії та співпраці не лише з Азією, а й із Росією, Україною та іншими країнами світу.
— Оскільки японський прем’єр і міністр закордонних справ перебувають у США, чи ставитимуть вони питання щодо підтвердження адміністрацією Обами зобов’язань у рамках раніше підписаних угод у сфері безпеки між Вашингтоном і Токіо?
— Як говорив прем’єр-міністр Хатояма, для нього дуже важливо побудувати особисті довірчі відносини з президентом США. Для початку, гадаю, вони обговорюватимуть глобальні питання, такі як, наприклад, проблема зміни клімату й глобального роззброєння.
— Пане посол, ви згадали про інтерес вашої країни у вирішенні проблеми Афганістану. Чим викликано такий інтерес? Адже днями прем’єр Сильвіо Берлусконі заявив, що Італія планує виводити італійські війська з Афганістану.
— Що стосується згадки про Афганістан, то це приклад того, що Японія хотіла б зробити свій внесок у боротьбу з тероризмом. Мабуть, ви знаєте, що згідно з Конституцією Японія не може надавати свої сили самооборони для участі в бойових діях. Тому нова влада думає, що можна буде зробити замість цього, щоб внести свій вклад до стабілізації ситуації в Афганістані. Зараз Японія надає підтримку, яка полягає в поставках палива на кораблі з інших країн у Індійському океані. Одночасно, враховуючи той факт, що дія закону, який дозволяє подібну діяльність у Індійському океані, закінчується 15 січня 2010 року, обговорюються й інші форми допомоги Афганістану.
«...ДІЛОВІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ НАШИМИ КРАЇНАМИ ДУЖЕ АКТИВІЗУВАЛИСЯ»
— Повернімося до України. Скажіть, чи відбудуться зміни зовнішньої політики щодо нашої країни з приходом до влади Демократичної партії?
— Ці питання ще не обговорювалися офіційно на урядовому рівні. Але я особисто гадаю, що з питань зовнішньої політики щодо європейських країн великих змін не буде. Зрозуміло, що не буде ніяких змін і в моєму прагненні як посла Японії в Україні якомога більше сприяти взаємовідносинам між нашими країнами.
— Тоді, можливо, вже зараз можна підбити підсумок щодо реалізації домовленостей, досягнутих після візиту українського прем’єра Юлії Тимошенко до Японії, зокрема, що стосувалися залучення японських компаній до «могутньої модернізації» України?
— Я хотів би сказати, що після візиту пані Тимошенко до Японії ділові зв’язки між нашими країнами дуже активізувалися. Базуючись на досягнутих домовленостях у галузі екології та ефективності енергоспоживання, японські компанії працюють дуже активно, впроваджуючи японські технології. Я чекаю, що в цій сфері буде виконано багато які проекти.
— Чи можна чекати на приїзд до України японського прем’єра для активізації двосторонніх відносин?
— Звісно, я був би дуже радий такому приїзду. Але зараз прем’єр зайнятий налагодженням відносин із найближчими країнами: США, Росією, Китаєм, Південною Кореєю, тому конкретних планів щодо візиту до України немає. А довгострокові плани розглядатимуться в майбутньому.
«Я ГАДАЮ, ЩО УКРАЇНА СТАНЕ ЗРІЛОЮ ДЕМОКРАТИЧНОЮ КРАЇНОЮ»
— В Україні цінують допомогу й гранти, які Японія надає нашій країні. Зокрема, днями при підтримці японського уряду в Києві відбулася конференція «Демократія та виборчі стандарти: виклики для Європи». Хотілося б почути від вас, чим керується уряд вашої країни, виділяючи кошти на подібні проекти?
— Японія надає підтримку не лише Україні, а й ряду інших країн. Одна з них — підтримка демократичних починів у країнах колишнього СРСР. Японія підтримує ініціативи Ради Європи щодо просування демократичних ініціатив в Україні. Ми сподіваємося на подальше впровадження демократичних принципів і на становлення України як зрілої демократичної держави.
— Пане посол, чи могли б ви сказати свою думку про українську демократію і чим вона відрізняється від японської?
— Я б не хотів прямо коментувати питання про відмінності між українською та японською демократіями. Говорячи в цілому, в Японії існує непорушне верховенство права, включаючи Конституцію, яке підтримується народом і в яке народ вірить. Окрім того, в нашій країні великий авторитет мають суди, і судова влада є повністю незалежною. І японський народ сприймає цю ситуацію як належне. Суди мають бути повністю незалежними від уряду і парламенту. Вся діяльність держави базується на Конституції, на повазі до законів. Якщо щось у цих законах не влаштовує, то вони спочатку змінюються, а потім робота йде знову таки ж лише за ними.
Я повинен додати, що Україна ще молода країна. У неї практично менше двадцяти років досвіду. Гадаю, за підтримки Ради Європи, Україна стане зрілою демократичною країною.
— Який японський досвід проведення виборів, демократичних перетворень, на вашу думку, міг би бути корисним для України?
— Якщо говорити про моє особисте враження, то на виборах, які пройшли цього разу в Японії, люди, які проголосували за Демократичну партію, змогли відчути, що їхній голос зміг змінити політичний напрям країни. Вони зрозуміли, що за допомогою голосування можна обрати владу. Усвідомлення цього приносить задоволення. Вважаю, що це важливо для демократії. Я бажаю, щоб в Україні також пережили це. Що демократія —це можливість висловити свою думку через голосування.
— Пане посол, за час вашого перебування в Україні чи помітили ви якісь схожі риси між українським і японським народами?
— Я неодноразово помічав, що українці цінують свою культуру та історію. І в цьому, на мою думку, вони схожі з японцями. У будь-якій країні існує культура, заснована на історії. І якщо країна не пишається своєю історією та культурою, вона не є повноцінною країною. Саме в цій гордості за свою історію, культуру виявляються спільні риси Японії та України.
— Тобто історія є дуже важливим компонентом формування нації...
— У принципі, історію не можна вибирати. Але важливо діяти в майбутньому, оглядаючись на свою історію. Я вважаю це дуже важливим!
