«Сценарій, згідно з яким може виникнути необхідність захищати кордони нашої країни від нападу — чи то з суші, з повітря, чи з моря, — більше не можна вважати реалістичним», — сказав Штрук, як повідомила «Німецька хвиля», під час презентації нової оборонної доктрини Німеччини. У цих умовах важкі танки, артилерія, системи ППО, розраховані виключно на оборону власних кордонів, стають непотрібними, і кошти виділятимуть на закупівлю й обслуговування іншої техніки — військово-транспортних літаків, легких бронетранспортерів і джипів, десантних машин.
Серед гарнізонів, які підлягають закриттю, незважаючи на численні протести, — база військово- морської авіації, частини берегової охорони, місця дислокації систем ППО, ескадрилья винищувачів- бомбардувальників. Знімаються з озброєння, зокрема 90 бойових літаків «Торнадо», тобто майже третина всього авіапарку військово- повітряних сил країни і десять швидкохідних кораблів військово-морського флоту. За підрахунками міністра, це вивільнить близько мільярда євро, які необхідні для фінансування участі бундесверу в зарубіжних операціях. Передбачаються й інші кроки, які, за підрахунками, повинні протягом найближчих десяти років зекономити майже три мільярди євро, які використають для перепрофілювання збройних сил і їхнього технічного переоснащення.
Міністр оборони Штрук, як повідомляють агентства, також заявив, що не вважає доцільним відмовлятися від загального військового обов’язку й повністю перейти на професійний принцип комплектування збройних сил. На його думку, «загальному військовому обов’язку в трансформованому вигляді нема альтернативи для забезпечення потенціалу, боєготовності й економічності бундесверу», — передає слова міністра «Німецька хвиля». Він вважає, що не можна обійтися без військовозобов’язаних і для відсічі терористичної загрози всередині країни. Згідно з планами реформи, представленими Штруком, передбачається, що до 2012 року чисельність призовників скоротиться зі 125 до 80 тисяч. За перехід до повністю професійної армії виступають «зелені», партнери соціал-демократів по правлячій коаліції, представлені в уряді, зокрема міністром закордонних справ Фішером. Такий підхід підтримують і вільні демократи. У Західній Європі останніми від військового призову відмовилися Нідерланди і Франція.
